Слава ЗСУ!

А коли ми, українці, самі дослідимо нашу історію, то побачимо, що вона є зовсім, геть зовсім, інакша, як написана дотепер. Побачимо, що українська нація не в 1917 році народилася, як пишуть наші вороги, але щонайменше 5000 років тому. Побачимо, що наші пращури, прапредки, предки, прадіди не були якимись приблудами в Україні, але були першими людьми, що повстали в Україні, розмножились на такий великий нарід, що від нього пішли інші народи, зокрема всі т. зв. слов'янські (москвини не є слов'яни). Побачимо, що праукраїнський нарід був такої високої культури, що у нього позичали інші народи. Побачимо, що наші прапрадіди мали велику, багату і культурну державу, яка перемагала найбільші тоді держави Ассирійську, Єгипетську, Перську, Римську; мали державу більш як 2000 років тому, а не лише в X ст. Побачимо, що всі імена, що їх давали чужинці нашому праукраїнському народові та його племенам, є неправдиві, видумані, штучні і баламутні. Побачимо дуже багато тенденційности (часом свідомої) чужих теорій не на нашу користь. І зрештою, побачимо цілком свідоме перекручування фактів, навмисну брехню чужих істориків.

Неприхильна (часто ворожа) тенденційність їх особливо ясно показується тоді, коли археологи, історики мистецтв, антропологи, мовознавці знаходять якісь спільні риси у нас і в чужих народів. В такому випадку вони завжди запевнять нас, що то МИ позичили від тих народів, а не навпаки — ВОНИ від нас. Прикладом цього є довголітня полеміка про вік бронзової культури в Україні і Малій Азії. Німці наводять докази, що українська бронзова культура є молодша за малоазійську мало що не на тисячу років. Найбільший знавець української археології проф. М. Ростовцев наводить докази далеко більше обґрунтовані за німецькі, — що, навпаки, українська є старша за малоазійську.

Здавалося б, що ця полеміка поміж науковцями має чисто теоретичне значення і ніякого відношення до політики не має. Одначе так не є. В головному культура всіх європейських народів (московський нарід не є європейський) походить — в більшій чи меншій мірі — від римської культури; римська походить зі старогрецької; старогрецька — з малоазійської. Якщо наша бронзова доба (3000 років до Р. X.) є старша за малоазійську, то до того ланцюга маємо право додати: а малоазійська походить з праукраїнської. Таким чином, виходить, що праджерелом європейської культури є культура праукраїнська. А це означає, що праукраїнці ВИПЕРЕДИЛИ в культурному, а значить, і в політичному розвитку всі європейські пранароди. А політична розвиненість вказує на існування організованого суспільно–політичного життя того народу — існування держави. Існування ж великої держави і великої культури (а такою і була праукраїнська) означає, що нарід, який її створив, мав ТВОРЧИЙ ДУХ. А це ж було 3000 років тому.

Тепер пригадаймо, що ми говорили про закони спадковосте. Ми говорили, що не лише фізичні, але також і духові властивості: чесноти і хиби — передаються наступним поколінням в генах крови. Ми говорили, що чесноти і хиби людського характеру, вдачі формуються протягом довгих століть, навіть тисячоліть. Говорили, що чим старший нарід, чим старша його культура, тим сильнішими, тривалішими, незнищимішими є чесноти чи хиби. Ось тут ми і маємо ключ до зрозуміння неймовірної живучосте України. Сотки років намагалися наші історичні вороги знищити український національний творчий дух. Здавалося, що вже осягнули своєї мети: забрали від нас всю нашу провідну верству, нашу еліту; обернули колись могутню, славну націю на «селянську націю» в уяві навіть нашої інтелігенції («поп і хлоп», за глузливим виразом поляків). А тепер? Тепер — 500 українських Жанн д'Арк нараз! Тепер — безприкладна в світовій історії УПА.

Воскрес національний творчий дух прапредків з–перед 3000 років. Той творчий дух, що його історія заховала у «високих тих могилах», який бачимо в багатющих наших археологічних скарбах. Про нього оповідає нам археологія, праісторія й історія. Такий‑то є політичний зміст навіть неполітичної науки — археології. А що ж можна сказати про найполітичнішу науку — історію?

Тож зануримось у непроглядні глибини нашої сивої давнини, у велику минувшину нашої старезної нації. Загляньмо в її золотий вік; погляньмо на казкової краси матеріяльні і духові шедеври творчости нашого національного творчого духа; вдумаймось у глибокий зміст наших духових скарбів, а тоді відповімо самі собі на питання: чи є ми нащадками фелагів–рабів, нездар, які ніколи не мали національного творчого духа, а все позичали від когось, які нічого не дали до світової скарбниці культури, чи…всі оті норманські, іранські, готські, слов'янські, «общєва дастаянія» теорії є БРЕХНЯМИ. Брехнями, видуманими свідомо чи несвідомо; теоріями, що свідомо чи несвідомо нищать у нас нашу віру в свої сили; нищать віру в Творчий Дух нашої нації; нищать віру в Українську Самостійну Державу.