Слава ЗСУ!

Питання — в світлі всього наведеного вище — НЕБЕЗПІДСТАВНІ. Тепер погляньмо, що позичали греки, цей малий нарід, але який відіграв велику роль в історії всієї Европи взагалі і в нашій теж.

G. Fallmerayer каже, що в сучасній грецькій мові є багато слов'янських коренів, а в старій Греції, особливо в Пелопоннесі, їх було дуже багато (G. Fallmerayer. Encyclopedia Britannica). Гомер і Геродот пишуть, що первісним населенням Греції (до приходу греків) був нарід, що говорив «варварською» (с. т. негрецькою. — П. Ш.) мовою. Англійський історик С. Thirwall каже, що той нарід називався «пелазги» і заселював всю Грецію, яка і називалася тоді Пелазгією. Він каже, що в грецькій мові є далеко більше пелазьких слів, ніж досі припускали, і що мову пелазгів треба вважати за основу чи первісну стадію розвитку мови грецької (С. Thirwall. «The History of Greece»). Архиепископ Кантерберійський J. Potter пише, що пелазги прийшли до Греції з Руси і були скити і що цю думку поділяє професор грецької історії G. Dunbar (J. Potter. «Archeologia graeca»). Саме ім'я «греки» не є грецьке. Греки себе називають «геллени».

Первісний грецький нарід поділявся на два головні племені: дорійці та йонійці. Перші емігрували з Малої Азії на острів Крит, а з нього далі до Греції, де змішалися з місцевим населенням — пелазгами. Від пелазгів вони перебрали культ бога неба, на що натякає Гомер у своїй поемі про Ахіллеса, в якій Ахіллес молився до «Зевса Пелазгів». Йонійці лишилися в Малій Азії; розселилися головно на побережжі Чорного та Середземного морів по фінікійських містах і змішалися з фінікійцями. Від фінікійців греки навчилися мореплавства і торгівлі, а згодом перебрали від них торгівлю, в тому числі і торгівлю з Праукраїною. Десь близько IX ст. до P. X. греки запозичили від фінікійців їхню азбуку. Греки перейняли від фінікійців роль переносника світової культури до всіх народів, з якими торгували, отже, і до України. З України вони принесли до Греції ідею вільної (не рабині) жінки, яку висловили в своїй легенді про наших амазонок.

У північно–західному кутку малої Азії жив нарід дардани, який поклонявся пелазьким богам, що вказує на їх спорідненість з пелазгами. Дардани заклали королівство Троя і пізніше називалися троянцями. Багатомовним є факт, що троянські герої мали подвійні імена в грецькій літературі, напр., Олександер і Парис називалися також Гектор і Дарій (J. Donaldson. «Grece». Encyclopedia Britannica). Виходить, що самі троянці називали себе негрецькими іменами. Це натякає, що вони не були греками (пелазгами?). Троянські війни були боротьбою за Босфор і Дарданелли. Чи не походить і саме ім'я Дардани (чи Дарданелли) від слова «дар» в значенні «мито» за переїзд кораблів тими протоками? Пізніш якраз на цій заселеній троянцями землі виросла велика Понтійська держава. Яку роль відіграли троянці в її розбудові — мало відомо.

За часів розквіту Греції грецька культура і грецька мова панували на всіх сусідніх землях серед провідної верстви тих народів. Грецька мова була мовою науки, філософії, літератури аж до часів, коли цю роль перебрала латинь. Тому нема нічого дивного, що багато негреків гречилися, оселювалися на стало в самій Греції. З цих згречених чужинців вийшло чимало славних творців грецької культури і чимало грецьких державних мужів (включно з королями) та полководців. Зрозуміла річ, греки подають їх за чистокровних греків, а що головним джерелом до їх біографії є та ж грецька література, то і встановити їх справжнє походження майже неможливо. Проте деякі сліди їх негрецького походження зустрічаються. Напр., Плутарх згадує про філософа Споруса Бористенікуса (Бористеном греки називали Дніпро). Вартим уваги є і складник «рос» у цьому імені. Тоді ж жив грецький науковець Денис Тракс (з Тракії). Підозрілим щодо грецького походження є батько грецької прози Пересідес. Король Понтійської держави Митридат Великий не був греком напевно. Візантійський імператор Юстин І (королював 518–527) походив з Дакії. Його наступником (527–574) був його небіж Юстин II. Імператор Юстиніян (483–565) походив з Ілірії і називався перше Управда (Encyclopedia Britannica). Знаємо, що греки любили перекладати значення чужомовного імени на грецьку мову. Just означає «справедливість». Наше слово «правда» також має це значення. Греки так і переклали наше ім'я Управда на Юстиніян. Юстиніян І уклав кодекс римського права, збудував св. Софію в Царгороді. Головнокомандуючим грецькою армією за Юстиніяна був Велизар, цілком певно рус.

Та найцікавішою для нас є постать творця величезної греко–македонської імперії Олександра Великого (Македонського). Він був найулюбленішим героєм в українській літературі XI‑XIII ст. і навіть далі, аж до XVIII ст. Роман «Олександрія» Псевдо–Калістена та його варіянти в перекладі з грецької на староукраїнську мову були дуже розповсюджені в Україні кількасот років.