Слава ЗСУ!

V. МОСКВИНИ І ТАТАРИ

Не скиненням «татарського ярма»,

але свідомим передранням спадку

та ідей татар стала Московщина

великою потугою.

М. Правдін

Ті самі історичні обставини, за яких народжувалася і дозрівала нація, очевидячки, формували і її провідну верству. Як знаємо з історії, перша провідна верства предків москвинів складалася виключно з українців, від князя починаючи і на останньому монахові чи урядовцеві кінчаючи. Забирає довгі століття часу, щоб утворилася своя національна провідна верства нації. Отже, за 200–300 років від IX до XIII ст. (до татарщини) не могла з тубильного дикого населення Московщини виростали власна провідна верства; виростали лиш окремі — може, і численні — одиниці, а не ціла класа. Тому аж до татарщини москвини не мали своєї власної національної провідної верстви; її функції виконували нащадки українців. Правда, ті нащадки акліматизовувалися, женилися з тубільцями, пускали корені в московський ґрунт і ставали патріотами своєї нової батьківщини. Багато з них при кожній нагоді намагалися знищити силу Київської Русі, щоб тим посилити свою нову батьківщину. Напр., князь Андрей Боголюбскій сплюндрував основно Київ в 1169 р. Московські історики, не маючи змоги заперечити факт українського походження їхньої першої провідної верстви, повидумували всякі фантастичні теорії, щоб так–сяк оперти своє «право» на Україну та її культуру. Та факт лишається фактом: ми, українці, заклали Московську державу, і ми її розбудували (на свою голову) аж до Татарщини.

Предки москвинів культурно були далеко нижчі за татар. Вже з одної цієї причини вони багато перебрали від татар. Але була ще й друга — далеко сильніша — причина скорого та глибокого потатарщення москвинів. Це — їхня кровна і духова спорідненість з татарами. Як татари, так і предки москвинів — угрофіни належать до тої самої раси (азіятської); обидва ці народи належать до кочово–мисливського культурного кола, тому і мали подібні релігії (поганські), подібний світогляд (матеріялістичний), подібну духовість і культуру. Також обидва починали щойно переходити до вищих за поганство релігій та зв'язаних з ними культур.

Ми звикли вважати татар дикунами, бо ж нічого, крім грабунку, плюндрування, брання ясиру, від них не зазнали. Проте дикунами — як на той час — вони не були. Вони були військовими розбійниками, здобичниками, а ця «професія» за тих часів вважалася цілком законною і морально виправданою. Тоді тою професією займалися всі європейські народи, хто мав до того силу і нагоду. Татари прийшли з Азії, де вони жили в сусідстві з висококультурним Китаєм, від якого перейняли штуку державного управління. Арабські історики ставлять татарську адміністрацію не нижче за римську. Чужоземні купці їздили по всій татарській державі з коштовними товарами цілком безпечно (в Московщині було небезпечно подорожувати навіть у XVIII ст.). Столиця Золотої Орди — Сарай була культурним містом з брукованими вулицями, каналізацією, мистецько збудованим палацом (будував український архітект). Релігійна толернація татар була подивугідна, була вища за далеко пізнішу європейську. Щодо військової вмілости татари не були нижчі за римлян.

Московсько–татарська расова та духова спорідненість спричинила неймовірно скоре і глибоке отатарщення москвинів. За надзвичайно короткий час — протягом першого століття татарської влади — абсолютно все московське життя, включаючи і московське «християнство», отатарщилося. Московські князі — в протилежність українським — відразу ж з початків татарської влади, визнали беззастережно зверхність хана і пішли на тісну співпрацю з татарами. Відразу ж встановлюються приятельські і навіть кровні зв'язки з татарами. Напр., оженилися з татарками князі Глєб Васільєвич, Канстантін Растовскій, Міхаїл Фьодаравіч, Фьодар Растовскій, Юрій Суздальскій і сам великий князь Міхаіл Твєрской. Очевидячки, за прикладом князів тисячі московських вельмож зв'язалися шлюбними зв'язками з татарами, а це полегшувала та обставина, що по всій Московщині були розкидані тисячі татарських урядовців (баскаків) зі своєю військовою охороною. Шлюби з–поміж нижчих верств були цілком легкі і природні, бо ж нижчі верстви були чистокровні угрофіни.