Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Переспівниця

Однак найбільше я хвилювалася за Піту. Що з ним зробили? І що роблять із ним просто зараз? Звісно, Снігоу не купився на історію про те, що ми з Пітою нічого не знали про повстання. І його підозри посилилися, особливо тепер, коли я згодилася на роль Переспівниці. Піта міг тільки здогадуватися про тактику повстанців, тому, щоб задовольнити своїх катів, можливо, щось вигадував. Але в разі викриття за брехню суворо карають... Мабуть, Піта вважає, що я його зрадила. В першому інтерв’ю він намагався мене захистити не тільки від Капітолія, але й від повстанців, а що зробила я? Не лише не захистила його, а накликала на нього ще більшу небезпеку.

Прийшов ранок; я піднесла руку до стіни та глянула на свій розклад: одразу ж по сніданку я повинна з’явитись у студії. Запихаючись у їдальні гарячою кашею, молоком і бурячковим пюре, я помітила на Гейловому зап’ясті комунікатор.

— Коли ви отримали його назад, солдате Готорн? — запитала я.

— Вчора. Керівництво вирішило, якщо на полі бою я буду з тобою, то комунікатор може стати допоміжним засобом зв’язку, — мовив Гейл.

Ніхто й не подумав про те, щоб запропонувати комунікатор мені. Цікаво, якщо я попрошу сама, мені дадуть?

— Що ж, бодай один із нас має бути досяжний, — сказала я з неприхованою іронією.

— Про що це ти? — запитав Гейл.

— Та так. Просто повторюю твої слова, — мовила я. — І я цілком згодна з тим, що досяжним маєш бути ти. Сподіваюся, і для мене теж.

Наші погляди зустрілися, і я зрозуміла, що досі злюся на Гейла. Я ні на мить не вірила в те, що він не бачив ролика з Пітою. Гейл мене зрадив. Ми надто добре знали одне одного, тому він одразу здогадався, в якому я гуморі й у чому причина.

— Катніс... — почав він винуватим голосом.

Підхопивши тацю, я швидко перетнула їдальню та жбурнула тарілки в мийку. Гейл наздогнав мене вже в коридорі.

— Кажи вже, не тримай у собі, — крикнув він, хапаючи мене за руку.

— Це я маю щось казати? — я висмикнула руку. — Може, ти скажеш, Гейле? Своє я сказала вчора ввечері, коли запитала тебе, що нового сталося!

— Вибач. Гаразд? Я не знав, як повестися. Хотів тобі розповісти, але всі думали, що ти, побачивши Пітине інтерв’ю, розхвилюєшся, а для тебе це погано, — мовив він.

— Вони мали рацію — я розхвилювалася. Але через те, що вже й ти мені брешеш на прохання Коїн... — Саме в цю мить запищав його комунікатор. — А ось і вона! Біжи. Тобі є що їй розповісти.

На мить його обличчя перекосилося від болю, але він одразу опанував себе і вдягнув маску холодної люті. Демонстративно розвернувшись на п’ятках, він пішов. Можливо, мої слова були надто уїдливі, я дала йому замало часу на пояснення. Може, обманюючи, всі просто намагаються мене захистити. Мені байдуже. Я втомилася від людей, які брешуть мені заради мого ж блага. Бо насправді це робиться не заради мене, а заради їхнього спокою. Обманюйте Катніс, не розповідайте їй про повстання, щоб вона не втнула чогось божевільного. Пошліть її на арену, і нехай вона й не підозрює про те, що її планують звідти викрасти. Не кажіть їй про інтерв’ю Піти, бо вона розхвилюється та впаде в депресію, а який тоді з неї зиск?

Мені було таки зле. Серце краялося, я надто втомилася для зйомок, та оскільки я була вже біля гримерки, то увійшла. Мені тут-таки сказали, що сьогодні ми повернемося в Округ 12: Кресида планувала зробити інтерв’ю зі мною та з Гейлом на тлі нашого зруйнованого міста.

— Якщо ви не проти, — мовила Кресида, вивчаючи моє обличчя.

— Я точно не проти, — сказала я і підвелася.

Стоячи непорушно, немов манекен, я чекала, поки підготовча команда одягне мене, зачеше й підфарбує. Макіяж був зовсім не крикливий, а ледь помітний, тільки щоб приховати сині кола під невиспаними очима.

Богз провів мене до ангару, але ми не перекинулися й словом, тільки привіталися. Добре, що він не заговорив про мій непослух в Окрузі 8 — пластикова маска на його обличчі не надихала мене на розмови.

В останню мить я пригадала свою обіцянку матері й попросила переказати їй, що мені треба відлетіти ненадовго з Округу 13, наголошуючи, що поїздка моя абсолютно безпечна. Ми піднялися на борт для короткого польоту в Округ 12, і мені вказали на місце за столом, де вже сиділи Плутарх, Гейл і Кресида. Вони уважно вивчали карту. Плутарх не міг приховати вдоволення, показуючи мені, якого ефекту ми домоглися в округах за допомогою перших агіток. Рух опору, який тільки-тільки набирав обертів у кількох округах, переріс у потужну хвилю повстань. На наш бік повністю перейшли Округи 3 і 11 — останній був особливо важливий, оскільки саме він постачав Капітолій харчами, — а ще кілька округів підтримали нас частково...

Попередня
-= 37 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!