знайди книгу для душі...
І серце хлюпає,хлюпає у грудях,точачи скажений ритм забуття. Гарячим бубонінням,відвертим келехом грайливого вина вистрибує задоволення плоті,маленький оргазм. Динамічне сплетіння м’язів,солодке напруження,і по волі наростання вибуху,тепла зграя підступає тобі під горло матки і заливає все навкруги шаленим ревом кохання. Ти мов би падаєш у сухе пір’я ніжності і відпочиваєш,не хвата цигарки та теплої кави,але й без них по волі відчуваєш хвилини насолоди.
Я пам’ятаю,той високий день літа. Ти прийшла до мене,сонячним ранком, змитої туші під очами, та сухими зморшками,що робили твоє обличчя скривдженим та спльондрованим. І ті витривалі руки,ти виглядала зґвалтованої і я одразу зрозуміла,що ти зробила це. Віддала ту принаду чоловікові,ту першу,замилу квітку недбайливому роздолбаєві,що не вміє цінувати дорогих подарунків. Ти попрохала,обіймати тебе і я зробила,але не хотілось мені до тебе торкатись. Та прилепкувата Жінка Мораль,доводила до сказу мої нерви та диктувала відхилити тебе,плюнути в обличчя та посміхатись над твоєю скривдженою душею.І щось пробігло у голові,немов задрипана звірина,мить Любові до жінки,любові до тебе моя подруго. Я взяла тебе в обійми і ти трохи поплакала тими щирими сльозами зацьконаї молодості.
Я пам’ятаю ту захалусну пати с хлопцями.Коли молоді дівчатка ніби досвідчений рибалка, хочуть піймати хлопців на гачок,але тільки так зовсім офіційно,як у соціальній мережі,перший поверх,приймальня,вітаємо :кав,а чай,балачки. підпустити на першу базу,понявчати,позадирати хвоста ,побавити поцілунками, грайливими забавами,але далі ключик ворухнеться,двері скигливо зачиняться і малеча чоловічого роду з розпухлими очими та набуханням клекоту буде дертися до фортеці в пошуках милої пані,що обіцяла близькість. Деякі дівчатка трохи сміливіші або чесніші перш за все перед собою,вже мають талант до самостійного усвідомлення дійсності,у їх маленьких голівках не має бруду мамціних проповідей та докорів про між статеві акти,бо вони самі вирішують як жити в задоволення та дарувати собі та хлопцям хвилини радості,але це рідкісні одиниці,на котрих частіше показують пальцем біленькі панночки,обзиваючи шльондрами та проститутками,розбещуючи своїх дочок до збудування укріплень жіночої цілини.
123zxc 23.09.2010
Мені здається, твір написаний в манері популярного відчайдушного пориву тінейджерського неврівноваженого підходу до життя. Герої бачать світ крізь призму сірих фарб і знедоленої перспективи майбутнього. Дуже шкода. Героїня в 20 років могла б хоч трішки старатися бути будівничим власного життя і щастя, відмінного, якщо хоче, від того, яке бачить навколо. Як? Відомо тільки їй. "Хто дозволяе себе бити, той заслуговує батога". Л. фон Захер-Мазох