Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Перші спроби дівчачого сексу

Людині,істоті ,що мешкає в світі мультікультур,псевдомистецтва,блакитного скла і яскравих світлин тяжко існувати гармонічно,стосовно себе,своїх емоцій,оцінок і бажань.Реклама –матуся телебачення,сестра мистецтва,тявкає з кожного кутка,що робити,як робити і яким чином. Веселі дітлахи,красавець батько,а на столі цей справжній майонез,ця блювотина,що вбиває природний смак їжі,що начиняє організм сміттям жірів та великих Е.

Памятаю,що ми добрячи нализались у той вечір,і примуси спиртяки,дешевого коняку відбились моторошним брязкотом у нашій голові. Всі розбрелися тактовно по парах,і ти спіймала собі нервову жертву, імпульсивну зв’язку м’язів і великих оченят.Ти танцювала шалено і грайливо, навіть мені ставало буйно в голові і соромно за тебе. А потім вас не було,потроху компанія обридала,розходилась по гуртках і залишалися справжні одинаки,котрі тримали один одного.

Ви з’явились окремо,як оті малі,що не поділили шматок печива,мов образившись;несправжньо посміхалась ти,обвислими рухами,виключаючись на лаві. А він був примусово веселий,привітавши нас,мене,мов старих і добрих друзів,що разом ростили кошенят, прохав співати,так щоб душа відкрилась,якої в нього тоді вже не було.

Жалкі,слабкі та розтоптані обличчя плелись до дому,і у ранці я дізналася усе: дрібні, дешеві подробиці.стіни гуртожитку,і розгойдане ліжко,відважне входження гостя,до оселі цнотливої пані,оргазму не було,задоволення як такого теж.важливі питання стосовно болі,крові відходили,вгамовуючись на задній поверх,і все це вибухало тяжкою ковдрою клітин у моїй голові.Ти пішла,видавши правду і ніби зробивши відгук,наукову статтю на цей маленький акт насилля. А я залишилась,розбещене ще мале дівча 20 річне сплетіння Моралі ,мамціних пересторог і сучасного телебачення,сиділа на стільчику і бавилися миттю одиначки,що ще має чисте тіло і вбоге сумління. Гойдаючись,потроху кволо вилазили думки про життя далі,про всю грязюку,що впаде на мене і охопе обіймами бруду і модної туги. Ніби я зробила це:напилася,віддалася і з темними колами від розмареного чорного олівцю для оченят, побігла до неї,щоб відрахуватись,оправдати жалюгідне створіння під назвою жінка.

Попередня
-= 2 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар

123zxc 23.09.2010

Мені здається, твір написаний в манері популярного відчайдушного пориву тінейджерського неврівноваженого підходу до життя. Герої бачать світ крізь призму сірих фарб і знедоленої перспективи майбутнього. Дуже шкода. Героїня в 20 років могла б хоч трішки старатися бути будівничим власного життя і щастя, відмінного, якщо хоче, від того, яке бачить навколо. Як? Відомо тільки їй. "Хто дозволяе себе бити, той заслуговує батога". Л. фон Захер-Мазох


Додати коментар