Слава ЗСУ!

А величезний спис уп\'явся в груди.

Удар могутній, мавр немов підскочив

І мертвим впав у куряву дорожню.

Турпін поглянув на недвижне тіло,

Сказав, звертаючись до нього гучно:

«Ти, нехристь підлий! Так брехать не можна!

Сеньйор наш Карл завжди нам допоможе,

Не звикли смілі франки утікати!

Зупинимо численне ваше військо

І знищимо всіх маврів до останку.

Тож бийте погань без наказу, франки!

А наш удар був перший, слава Богу!»

І знов лунає «Монжуа!» в долині.

96

Джерін Мальпріма із Брігаля вразив,

Динарія не вартий мавра щит був!

Вщент розкололась застібка з кришталю,

Шматки щита на землю полетіли,

А спис пробив ще і броню до плоті,

Ввійшов, як в масло, в груди сарацина.

Язичник впав з коня на землю зразу.

Його душею чорт вже володіє.

Аой!

97

Тим часом граф Джер\'єр убив еміра.

Щит розтрощив йому, з ним лати,

А спис важкий у нутрощі ввійшов весь

І наскрізь пронизав він тіло мавра.

Удар страшний його далеко кинув.

І скрикнув Олів\'єр: «Чудова битва!»

98

Самсон зустрів і вразив альмасура,

Розбивши щит червлений, весь у квітах,

Броня не стала спису на заваді:

Самсон пробив і серце, і легені.

Убив він мавра, горе його рідним.

Турпін сказав: «Оце удар барона!»

99

А Ансеїс пустив коня наметом,

Торджиса з Тортелози з ходу вдарив.

Розбив він щит під пряжкою злотою,

Пробив міцні подвійні лати мавра,

Встромив у тіло гостре вістря списа

І вдарив так, що вийшло вже із спини,

І хутко перекинувсь мавр на землю.

«Удар майстерний!» - мовив граф Роланд.

100

Бордоський граф, гасконець Енджельєр

Полишив поводи і мчить наметом -

Побачив Ескреміта із Вальтерни.

Щит розбиває вщент, що був на маврі,

Кольчуги комір розрива ударом

І поціляє в груди між плечима.

З сідла поганця вибиває мертвим,

А Енджельєр промовив: «Смерть усім вам!»

Аой!

101

Отон убив поганця Есторганта.

У щит його, весь шкірою покритий,

Ударив франк в червоно-білий розпис,