знайди книгу для душі...
- І це допоможе? У них може бути багато військових баз на інших планетах.
- Може і не бути, якщо вони прив'язані до певних умов існування.
- У нас же є атомні бомби на нашому кораблі.
- Навіщо нам їх знищувати? Це жахливо. Як можна навмисно знищувати чиюсь планету?
- Вони захоплюють весь Космос. Якщо їх не зупинити – вони поставлять на коліна весь Всесвіт. Силу треба використовувати з добром і розумом, а не підкорювати всіх навколо.
- Даша, дай координати розташування планети ноніусів. Ми слідуємо до неї.
- А це справедливо?
- Ти ж сама сказала: близько ста тисяч. Навіщо їм стільки? Треба це зупинити.
- Згодна.
- Я за напад на планету загарбників.
- Дамо їм жару!
- Це ж треба комусь зробити!
- Якщо ми їх не ослабимо – вони знищать нас або поневолять. Але навіщо їм декілька людей і десяток чизів? Вони нас одним пострілом – і вирішать свою проблему. Вони ж так спробували,… зробили, тільки невдало для них.
- Всі згодні? Добре. Вивчимо матеріали, підготуємося і полетимо. Зруйнуємо цю планету! Нічого не залишимо. Зробимо з цієї планети прах!
- А як ми підлетимо непомітно?
- У нас є функція на кораблі «антирадар» і ще «невидимка». Антирадар – поверхня космічного корабля набуває потрібної нерівності, щоб відображені хвилі втрачалися в інших напрямках. А невидимка – камери знімають простір за кораблем і відтворюють це зображення перед космічним кораблем. Отже прилади не засікають нашу посудину, а очі бачать зображення, що спроектоване самим кораблем, який зображує види позаду корабля.
- А чому ми не скористалися цим при зльоті? І тим більше, коли перед нами з'явився корабель ноніусів?
- При зльоті не можна, все зайве ховається в обшивку, корабель вибудовує назовні гладку і термостійку поверхню. А при зустрічі з тарілкою ноніусів ми б не встигли. І який сенс? Вони нас бачили секунду тому чітко, а тут корабель плавно розчиняється, поки його зовсім не видно. Вони б про всяк випадок пустили б снаряди, а там – будь-яке пошкодження – і щось вже стає видимим. З цим треба прилітати непомітно, наперед настроївшись на невидимість. – Пояснював капітан принципи роботи. – Треба перевірити працездатність цих систем. Потренуємося і в шлях.
Ми декілька годин відточували виконання команд капітана по переходу з видимого в невидимку. Із звичайного стану в антирадар. Вадим знову провірив всі системи, настроїв головний комп'ютер на проходження до потрібних координат. Остаточні рухи, останні підготовчі вказівки і команди – і ми перетворюємося на невидимку, укриту лусками для заломлення хвиль, і починаємо рух до нашої шуканої планети.
Розділ 25
Ми летимо до планети Імса. Це назва мешкання ноніусів. Нам довелося пробути в дорозі декілька днів, здійснюючи рухи скачками (то негативна швидкість, зупинка на відновлення, то знову ця ж швидкість) перш ніж ми побачили зоряну систему, в якій обертається планета Імса.
Система складається з двадцяти манісіньких планет, найбільша з них – та, яка нам потрібна. Але все одно Імса – дуже маленька планета. Вона менше нашої планети Земля в 2 рази, навіть трішки менше цієї різниці. Тому ноніуси більше нас: тому сприяє менша гравітація на рідній планеті.