Слава ЗСУ!

- І скільки ще таких паралельних світів? І як їх побачити? Нам і декілька, скажімо, п'яти, життів не вистачить вивчити і пролетіти весь Космос, якщо він різний у всіх вимірюваннях. І особливо якщо цих вимірювань нескінченна множина. Як це все вміщається в цій порожнечі? А і порожнеча є матерією, яку ми не бачимо. – Все заглиблювалася і заглиблювалася в свої роздуми Тамара. - А де Божественний початок? Він є. Але в чому він? У цьому світовому розумі? А де тут цей світовий розум? Чому ми не думаємо однаково? Або думаємо? Так, треба ж ще уміти підключатися до світового розуму.

- Я читала, що за рахунок існування світового розуму легше вивчати ті іноземні мови, які відомі багатьом. А найважче вчаться мертві мови, якщо їми володіє всього декілька чоловік. – Підтримала я роздуми Тамари. 

- Навіщо тобі вивчати іноземні мови? Адже у нас є автоматичні перекладачі, які розпізнають, перекладуть будь-яку промову потрібною тобі мовою і твоїми солодкими виступами донесе до іноземців. В даному випадку – інопланетян. – Поправив Аркадій.

- Не завжди ж будуть під рукою в потрібний момент наші пристрої-перекладачі. – Захищала я свою думку.

- Цей Космос нескінченний. І ми все одно поки летимо без заданої траєкторії. Може, фільм подивимося? – Запропонувала Тамара.

- Я за! – Відповіла я.

- Можна. – Сказав капітан.

- Чом би і ні. – Погодився Аркадій. – Подорож видасться довгою.

- Я хочу розумний. – Попросила я.

- Може передачу, що скачали з Географікса? – Порадив Вадим.

- Ні, хочу фільм. Корисний, романтичний, розумний. – Наполягала я.

- У мене є пропозиції. Ось. Цей. – Аркадій прокручував на екрані списки фільмів, з яких ми почали вибирати.

- Ні, цей не хочу.

- Я цей дивився.

- Не хочу жахи.

- А ось цей?

- Я хочу нормальний фільм, а не той, де комусь голову відривають іклами.

- Так от, він розумний, тільки з жахами.

- Давайте інший.

- Тут у нас зібрана вся колекція світового кіно за всі ці сторіччя. Завжди можна що-небудь вибрати на будь-який смак. – Сказав Вадим.

- Це копія? А оригінал залишився на основному кораблі?

- Сумніваюся. – Відповів Вадим. – Наша ідея порятунку не була прийнята урядами країн. Вони не повірили нам. І ми взяли з собою тільки копії.

Розділ 32

Ми її знайшли. Вірніше, її знайшов наш комп'ютер. Він видав список з чотирьох схожих планет, але ми думаємо, що вона – це найближча до нас планета з цього списку. Навігатор вже збудував якнайкращі шляхи проходження до всіх планет з цього довгожданого списку. Залишилося тільки перепрограмувати бортовий комп'ютер на нову траєкторію.

Ми чекали цього вісім місяців. Рухаючись скачками, чергуючи негативну швидкість із звичайним польотом.

Так, це швидко не вирішується. Але і на те спасибі нашій автоматиці – вона робить за нас роботу. Ми б ніколи самі не справилися.