Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Пригоди бравого вояки Швейка Том 1

Тільки рев з останніх вагонів перервав оповідання Швейка.

Дванадцята рота, де були самі німці з-під Крумловська і Кашперських гір, дерли горлянки:


Wann ich kumm, wann ich kumm, Wann ich wieda, wieda kumm.1


А з іншого вагона хтось у цілковитій зневірі горлав у бік втікаючих Будейовіц:


Und du, mein Schatz, Bleibst hier. Holario, holario, holo!2


Це було таке відчайдушне йодлування3 і скавуління, що товариші змушені були відтягнути його від прочинених дверей телячого вагона.

____________________

1 Як прийду, як прийду,

Гей, як назад прийду я (нім. діалект.).


2 А ти, мій скарбе, вже сама.

Голярійо, гольа (нім.).


3 Йодлування - манера співати у Тіролі.


- Що за хрінова мати, - сказав волонтер капралові, - до нас ще й досі не з’явилася інспекція. Згідно з розпорядженням, ви повинні були ще на вокзалі доповісти про нас комендантові поїзда, а не піклуватися про якогось п’яного старшого курата.

Нещасний капрал уперто мовчав і похмуро дивився вслід утікаючим телеграфним стовпам.

- Коли подумаю, що про нас нікому не доповіли, - ущипливо продовжував волонтер, - і що на найближчій станції до нас напевно прилізе комендант поїзда, в мені аж кипить військова кров. Таж ми немов…

- Цигани, - втрутився Швейк, - або волоцюги. Так, ніби ми боїмося Божого світла і не сміємо про себе нікого повідомити, аби нас не позамикали.

- Крім того, - сказав волонтер, - на основі розпорядження від 21 листопада 18 79 року, при транспортуванні військових арештантів поїздами треба дотримуватися таких приписів: по-перше, арештантський вагон повинен бути заґратований. Це ясно, як сонце. Тут цього розпорядження не порушено, бо ми, як бачите, сидимо за солідними ґратами. Значить, з цього боку тут все в порядку. По-друге, згідно з цісарсько-королівським розпорядженням від дня 21 листопада 18 79 року, в кожному арештантському вагоні повинна бути вбиральня. Якщо її немає, то вагон повинен бути обладнаний закритою посудиною для відправлення великих і малих фізіологічних потреб арештантів і супровідної сторожі. У нас, власне, не можна й говорити про арештантський вагон, де б могла бути вбиральня. Попросту сидимо в окремому заґратованому купе, ізольовані від усього світу. Та й тієї нещасної посудини тут також нема…

- Можете це робити з вікна, - розпачливо кинув доведений до краю капрал.

- Забуваєте одне, - сказав Швейк, - жоден арештант не сміє підходити до вікна.

- А ще, по-третє, - вів далі волонтер, - тут повинна бути посудина з питною водою. Ви про це теж не потурбувалися. A propos1. Ви знаєте, на якій станції будуть роздавати їжу? Не знаєте? Так я і думав, цим ви також на поцікавились…


____________________

1 До речі. (франц.).


- Як бачите, пане капрале, - сказав Швейк, - це не жарт возити арештантів. Про нас треба піклуватися. Ми не якісь там звичайні вояки, які мусять турбуватися самі за себе. Нам треба все принести аж під самий ніс, на це існують приписи і параграфи, і їх кожен мусить дотримуватись, бо інакше не буде ніякого порядку. «Заарештований - це дитя в пелюшках», - говорив колись один знайомий гультяйчик. Про нього треба подбати, аби не простудився, не роззлостився, щоб був вдоволений зі своєї долі, знав, що йому, бідоласі, не роблять кривди.

- До речі, - сказав за хвильку Швейк, приязно дивлячись на капрала, - коли буде одинадцята година, то ви мені, будьте ласкаві, скажіть.

Капрал допитливо подивився на Швейка.

- Ви, мабуть, пане капрале, хотіли мене спитати, чому ви повинні звернути мою увагу, коли буде одинадцята година. Від одинадцятої години, пане капрале, я належу до телячого вагона, - з притиском сказав Швейк і продовжував урочистим голосом: - Мене засудили при реґіментсрапорті на три дні. Я почав відбувати свою кару об одинадцятій годині, і сьогодні об одинадцятій мушу бути вже на волі. Від одинадцятої години мені тут нема чого робити. Жодного вояка не вільно тримати понад строк, тому що при війську, пане капрале, треба дотримуватися дисципліни і порядку.

Нещасний капрал після такого удару ще довго не міг отямитися, аж нарешті відповів, він, мовляв, не дістав жодних офіційних паперів.

- Милий пане капрале, - відізвався волонтер, - папери самі не прийдуть до коменданта конвою. Коли гора не йде до Магомета, комендант конвою сам мусить йти за паперами. Ви тепер опинились перед новою ситуацією: рішуче не маєте права затримувати когось, хто повинен вийти на волю. З іншого боку, згідно з діючими розпорядженнями, ніхто не сміє покинути арештантський вагон. Дійсно, не знаю, як ви вилабудаєтеся з цієї заплутаної ситуації. Чим далі, тим гірше. Тепер пів одинадцятої.

Попередня
-= 121 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!