знайди книгу для душі...
Вони доносили на своїх товаришів, хоч і спали поруч них, на одних нарах, а під час походу ділилися шматком хліба.
Для гарнізонної тюрми постачала матеріал також державна поліція - пани Кліма, Славічек* і К°. Військова цензура спроваджувала сюди авторів кореспонденції між фронтом і тими, кого вони залишили вдома в розпачі. Жандарми приводили сюди і зовсім літніх селян, які жили вже на утриманні дітей. Вони посилали на фронт листи, намагаючись в них втішити своїх рідних або змальовуючи хатні злидні, а військовий суд пришивав їм за це зраду і вліплював по дванадцять років ув’язнення.
З градчанської гарнізонної тюрми дорога вела через Бржезов на Мотольський плац. Попереду, в супроводі багнетів, ішла людина в наручниках, а за нею їхав віз із домовиною. І на Мотольському плацу звучала уривчаста команда: «An Feuer!»1.
____________________
1Вогонь! (нім.).
А потім по всіх полках і батальйонах зачитували ще один полковий наказ про розстріл призовника. А як же інакше? Таж він посмів збунтуватися, бо пан капітан ударив шаблею його жінку, коли вона, прощаючись, ніяк не могла відірватися від чоловіка.
А в гарнізонній тюрмі трійця - штабний тюремний наглядач Славік, капітан Лінгарт і фельдфебель Ржепа, на прізвисько «кат» - виконували свою роботу. Скільки то людей вони затовкли на смерть по тюремних одиночках!
Можливо, капітан Лінгарт і в республіці продовжує залишатися капітаном. Я бажав би тоді, щоб йому зарахували роки служби в гарнізоні. Славікові і Клімові державна поліція ці роки вже зарахувала. Ржепа повернувся до цивільного життя і своєї давньої професії майстра-муляра.
Штабний тюремний наглядач Славік в республіці прокрався і сидить тепер у тюрмі. Не вдалося йому в республіці кинути якоря так, як це пощастило іншим військовим панам.
Цілком природно, що тюремний наглядач Славік, приймаючи Швейка, кинув на нього погляд, сповнений німого докору:
- І в тебе підмочена репутація, коли вже потрапив сюди. Ми тобі, хлопчику, підсолодимо твоє перебування тут, як і всім, хто потрапить до наших рук. А наші руки, звичайно, не якісь там дамські рученята.
Щоб додати ваги своїм словам, він тицьнув м’язистого грубезного кулака Швейкові під ніс і сказав:
- Понюхай, скурвий сину!
Швейк понюхав і зауважив:
- Таким кулаком я б не хотів дістати в ніс, відгонить кладовищем.
Спокійна, розсудлива мова Швейка сподобалася тюремному наглядачеві.
- Ану, - сказав він, штовхнувши Швейка у живіт, - стій струнко. Що в тебе у кишенях? Якщо маєш цигарку, можеш залишити, а гроші давай сюди, щоб не вкрали. Більше нема? Дійсно нема? Тільки не бреши! За брехню карають!
- Куди ткнемо його? - спитав фельдфебель Ржепа.
- Запакуємо в шістнадцяту, - вирішив тюремний наглядач, - до тих, у підштанках. Чи ж не бачите, що написав на паперах пан капітан Лінгарт: «Streng behuten, beobachten»1.
____________________
1Суворо стерегти і слідкувати (нім.).
- Так, так, - урочисто заявив він Швейкові, - з бандитами треба по-бандитському. Якщо хтось бунтується, ми затягуємо його до одиночки, там переламуємо йому всі ребра і залишаємо, хай лежить, поки не здохне. Це наше право. Так ми зробили з тим різником, пам’ятаєте, Ржепо?
- Та що тут казати. Попотіли ми над ним, пане штабний наглядачу, - відповів замріяно фельдфебель Ржепа, - ото був бик! Я топтав його хвилин зо п’ять, поки в нього почали тріщати ребра і бухнула кров з пащеки. А він ще десять днів жив. Просто гідра невмируща.
- Ось бачиш, харцизнику, як у нас буває, коли хто стає дибки або намагається втекти, - кінчив своє педагогічне повчання Славік. - Це те ж саме, що й самогубство, а воно у нас теж карається. І боронь Боже, щоб тобі, паскуднику, спало на думку скаржитися на щось, коли прийде інспекція і спитає, чи є якісь скарги. Ти, смердюху, повинен, виструнчившись, козирнути і відповісти: «Мельдую послушно, нема. Я з усього задоволений». Ну, як це ти скажеш, мерзото? Повтори.
- Мельдую послушно, нема. Я з усього задоволений, - повторив Швейк із такою милою міною, що штабний тюремний наглядач пошився в дурні, сприйнявши це за щиру відданість і чесність.
- Так скидай штани і чимчикуй в кальсонах у шістнадцяту, - лагідно сказав він, проти своєї звички не додаючи вже ні халамидника, ні мерзоти, ні смердюха.
В шістнадцятій Швейк зустрівся з дев’ятнадцятьма чоловіками без штанів. Це були ті, про яких зауважено в паперах «Streng behuten, beobachten». За ними ревно наглядали, щоб, бува, не драпанули.
Якби кальсони були чисті, а на вікнах не було ґрат, то на перший погляд могло б здатися, що ви потрапили в роздягальню якоїсь лазні.