знайди книгу для душі...
- Не маю.
Вахмістрові зараз же спало на думку, що це найкраще, принаймні ніхто не буде за цим нещасним ридати. При цьому він вдивлявся в добродушне обличчя Швейка і раптом у припливі сердечності поплескав його по плечу, нахилився до нього і батьківським тоном запитав:
- Ну, а як вам у Чехії подобається?
- Мені в Чехії всюди подобається, - відповів Швейк, - на своєму шляху я скрізь зустрічав дуже добрих людей.
Вахмістр притакував, хитаючи головою.
- Народ у нас дуже добрий і щирий. Якась там крадіжка або бійка не має значення. Я вже тут п’ятнадцять років, а коли те все підрахувати, то на один рік припадає три чверті одного вбивства.
- Ви хочете сказати, що тут у вас на одну чверть не дорізують? - спитав Швейк.
- Ні, ви не так зрозуміли. За п’ятнадцять років нам довелося розслідувати лише одинадцять вбивств. З них з метою грабунку було п’ять, а решта - це такі собі звичайні, які й торби січки не варті.
Вахмістр на хвилину замовк і знову перейшов до свого методу слідства:
- А що ви збиралися робити в Будейовіцах?
- Приступити до служби в дев’яносто першому полку.
Вахмістр наказав відвести Швейка знову до вартівні і швидко, щоб не забути, приписав до свого рапорту окружному жандармському командуванню в Пісеку:
- Досконало володіючи чеською мовою, хотів пробратися у Чеські Будейовіце до 91-го піхотного полку…
Вахмістр радісно потер руки, задоволений багатим матеріалом і блискучими результатами свого методу слідства.
Згадав попередника, вахмістра Бірґера, який із затриманим узагалі не говорив, ні про що його не питав, а зараз же відсилав до окружного суду з коротким рапортом: «Згідно зі свідченнями сержанта, затриманий за бурлакування і жебрацтво». Теж мені допит!
Дивлячись на сторінки свого рапорту, вахмістр вдоволено посміхнувся і витягнув з письмового стола засекречений документ від крайового жандармського командування в Празі із звичайним «суворо секретно» і перечитав ще раз:
Жандармський вахмістр Фляндерка знову вдоволено посміхнувся і вклав секретний циркуляр «Sekretreservaten» між іншим до папки з написом «Секретні розпорядження».
Там їх було чимало, їх фабрикувало міністерство внутрішніх справ разом з міністерством крайової оборони, якому підлягала жандармерія.
В крайовому жандармському управлінні в Празі не встигали їх розмножувати і розсилати.
Тут були:
Наказ про контроль настроїв місцевого населення.
Інструкція, як на основі розмов з місцевим населенням вияснити вплив відомостей з фронту на його настрої.
Анкета, як ставиться місцеве населення до випуску військових позик і збирання пожертв.
Анкета про настрій між призваними в армію і тими, яких мають призвати.
Анкета про настрої членів місцевого самоврядування й інтеліґенції.
Розпорядження про негайне вияснення, які політичні партії існують серед місцевого населення, їхню чисельність.
Розпорядження про нагляд за діяльністю керівників місцевих політичних партій і вияснення ступеня лояльності певних політичних партій, які діють серед місцевого населення.
Анкета про те, які газети, журнали і брошури надходять до району даного жандармського посту.
Інструкція щодо вияснення, з ким зустрічаються особи, запідозрені в нелояльності, в чому полягає їхня нелояльність.
Інструкція, як з місцевого населення залучити до співробітництва платних донощиків і інформаторів.