Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Принцеса і королева, або Чорні та Зелені

— Ми не маємо досить війська, щоб здобути Король-Берег приступом, — казав принц Даемон. — Так само і вороги наші не мають надії захопити Дракон-Камінь. Але Аегон — зелене хлопчисько; в його віці легко ковтають облудні принади. Може, нам вдасться звабити його на похапливий напад.

Морський Змій збирався очолити кораблі, а принцеса Раеніс — летіти над ними у небі, щоб запобігти ударові ворога з повітря. Тим часом до Водоплину, Соколиного Гнізда, Пайку та Штормоламу мали вилетіти круки з листами до тамтешніх князів.

Слово узяв старший син королеви, Джакаерис.

— Листи мусимо повезти ми, — мовив він. — Дракони швидше зваблять князів на наш бік, ніж круки.

Його брат Люцерис погодився, наполягаючи, що вони з Джаком — вже дорослі чоловіки. Чи майже дорослі.

— Наш дядечко кличе нас Моцами і торочить, що ми байстрюки. Коли князі побачать нас на спині драконів, то знатимуть, що він бреше. Адже на драконах літають лише Таргарієни.

Їхній пісні підспівав і юний Джофрі, який сам просився осідлати власного дракона Тираксеса і приєднатися до братів. Але принцеса Раеніра йому заборонила — адже Джофрі мав усього дванадцять років віку. Зате Джакаерисові вже виповнилося п’ятнадцять, а Люцерисові — чотирнадцять; обоє були сильні, спритні, хоробрі, вправні зі зброєю юнаки, що вже довгенько служили зброєносцями.

— Але якщо ви полетите, то як гінці, а не як лицарі, — мовила до них мати. — Ви мусите уникати битв — така є моя воля.

Її милість погодилася відпустити своїх синів як послів тільки тоді, коли вони склали священні обітниці на книзі «Семикутної Зірки». Було вирішено, що Джак, старший з двох, візьме на себе подорож довшу та складнішу — спершу полетить до Соколиного Гнізда по прихильність володарки Долини, тоді до Білої Гавані за ласкою князя Мандерлі, й нарешті до Зимосічі, щоб домовитися про союз з князем Старком. Люцек отримав коротше та безпечніше доручення — його шлях лежав до Штормоламу, де Боррос Баратеон мав привітати його з родинною гостинністю.

Похапливе вінчання принцеси на царство відбулося наступного дня. Прибуття пана Стефона Морочника, щойно перебіглого з Королегвардії Аегона, викликало на Дракон-Камені чимале пожвавлення, а надто коли стало відомо, що він та його вірні товариші («перевертні», як назвав їх пізніше пан Отто Вишестраж, призначаючи нагороду за їхнє піймання) привезли вкраденого вінця короля Джаяхаериса Миротворця. Три сотні пар очей дивилися, як принц Даемон Таргарієн покладає корону Старого Короля на голову своєї дружини і проголошує початок царювання Раеніри з дому Таргарієн, Першої тако нареченої, королеви андалів, ройнарів та першолюдей. Принц лишив собі титул Господаря на Державі, а Раеніра нарекла свого старшого сина Джакаериса принцом Дракон-Каменя та спадкоємцем Залізного Трону.

Перший її королівський наказ проголошував пана Отто Вишестража та королеву Алісенту зрадниками і бунтівниками.

— Щодо моїх зведених братів та любої сестри Гелаени, — промовляла вона у наказі, — то їх ввели у оману поради ницих та зловмисних людців. Якщо вони прибудуть на Дракон-Камінь, схилять коліна і попрохають мене про змилування, то я радо подарую їм життя і сердешно притисну до власних грудей, бо вони суть плоть від моєї плоті й кров від моєї крові, а найгірше прокляття на світі падає на голову вбивці родичів.

III. Королівські двори

Звістка про коронацію Раеніри досягла Червоного Дитинця вже наступного дня і збурила великий гнів Аегона II.

— Моя зведена сестра та дядько винні у зраді корони й держави! — оголосив молодий король. — Я хочу, щоб їх позбавили усіх статків та титулів, схопили і скарали на смерть.

Але холодніші голови у зеленій раді стояли за перемовини.

— Принцесі треба показати, що її справа безнадійна, — переконував великий маестер Орвил. — Брат не повинен іти війною на сестру. Надішліть мене до неї! Ми ще можемо досягти дружньої угоди, вигідної для всіх.

Але Аегон не хотів нічого чути. Септон Євстахій розповідає, що його милість звинуватив великого маестра у зраді й хотів кинути до чорного кам’яного мішка, «гнити разом з вашими чорними друзями». Та коли дві королеви — королева-матір Алісента і дружина короля, королева Гелаена — гаряче схвалили Орвилову думку, тоді й король неохоче погодився. Великий маестер Орвил поїхав через затоку Чорноводну під прапором миру в супроводі пана Арика Каргила з Королегвардії та пана Гвейна Вишестража з золотокирейників, а також двох десятків книжників, писарів та септонів.

Король висунув м’які та щедрі умови. Якщо принцеса визнає його королем і покаже свою покірність перед Залізним Троном, то Аегон II віддасть Дракон-Камінь їй у довічне володіння та дозволить успадкувати острів і замок її синові Джакаерисові. Другий син Раеніри, Люцерис, буде визнаний законним спадкоємцем Плавня, земель та володінь дому Веларіон. Сини принцеси від принца Даемона — Аегон Молодший та Візерис — отримають почесні посади при дворі. Перший стане зброєносцем короля, а другий — його чашником. Зрадницькі вельможі та лицарі, що змовлялися з принцесою проти законного короля, отримають від корони пробачення.

Попередня
-= 8 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!