Слава ЗСУ!

От тепер уже улігани закричали «ура», щиро й дружно. А потім, уже в спальні, роздягаючись, ділилися враженнями…

— Оце — хлопець! Не Богородиця, а справжній політграмник.

Шкідська мрія здійснилася — довгождану політграмоту одержали.

ОБЛІК

Десять годин навчання. — Новорічний бенкет. — Шампанське-морс. — Спічі і тости. — Конференція видавництв. — Облік. — Оригінальний репортаж. — Гуляти!

В цьому році зима випала пізня. Довго стояла мокра осінь, бризкалася грязюкою, відбивалася, але все-таки не встояла — здалася. З першим снігом невиправні обивателі тягли додому різдвяні ялинки. Ялинкові гілки курячим слідом сипалися по білому снігу; здавалося, що в місті померло багато людей і їх ховали.

На різдво осінь дала останній бій — була відлига. В багат-вечір, — напередодні різдва, дзвони гуділи не по-зимовому, гримотіли молодецьким танцем. Не вірилося, що кінчається грудень, здавалося, що це великдень — квітень або травень.

А двадцять п'ятого грудня, на різдво, ртуть у Реомюрі спустилася вниз на десять рисочок, уночі снігом замело трамвайні колії, і вулиці побіліли.

У Шкіді різдва не справляли, але зиму зустріли по-дитячому радісно. На подвір'ї малюки, бужани й волиняни, грали в сніжки, ліпили бабу. І навіть улігани, «гаванські чиновники», як називала їх прибиральниця Галочка, навіть улігани не всиділи в класі і вирвалися на повітря, щоб заліпити один одному обличчя холодним і приємним з незвички снігом.

Увечері за столом Вікмиксор виголошував промову:

— Настала зима, а разом з нею і новий навчальний рік. З завтрашнього дня ми закінчуємо вакаційний період навчання і переходимо до справжніх занять. З завтрашнього дня щоденно буде по десять уроків. З десятої години ранку до обіду — чотири, після обіду — відпочинок, потім знову чотири уроки до вечері, і після вечері — два уроки.

Ледарі зітхнули, а четверте відділення рвалося до навчання і раділо.

Вікмиксор походив, заклавши руки за спину, по їдальні, зібрався вже йти собі, але, згадавши щось, повернувся.

— Ще. Першого січня у нас облік…

Це повідомлення викликало загальні радісні вигуки.

Кілька разів на рік у Шкіді влаштовували перевірку знань, здобутих у класі; цю перевірку й називали «обліком».

Звичайно до обліку готувалися заздалегідь. Викладачі кожного предмета давали учням завдання, за цими завданнями складалися діаграми, схеми, конспекти, влаштовувалися підготовчі обліки-репетиції. Але поспішне зазубрювання курсу не практикувалось, і взагалі підготовка до обліку не мала характеру розучуваного спектаклю. Просто як слід готувалися до торжества.

Те саме було й цього разу.

Вже на другий день уранці, склавши план виступів із своїх предметів, вихователі ознайомили з ним учнів.

Шкіда крикнула, поплювала на руки й засіла до роботи.

У четвертому відділенні хлопці з дозволу Вікмиксора сиділи в класі до дванадцятої години.

Японець, Циган і Кобчик, викопуючи завдання Еланлюм, переписували готичним шрифтом на кольорових картонах уривок з гетевського «Фауста», якого переклали колективно.

Янкель робив плакати для оздоблення залу в день торжества. Горобець, Окраєць і ще кілька чоловік йому допомагали.

Пантелєєв писав конспект на тему «Закони Дракона» із стародавньої історії, Кальмот і Дзе — про Фермопільську битву, про Фемістокла й Арістіда.

Сашко Пильников розробляв діаграму творчості М. Ю. Лермонтова в період з 1837 до 1840 року і писав про байронівський напрям у його творчості. Тихіков і Старолипський малювали географічні, економічні та політичні карти РРФСР.

Усі були зайняті.

Підготовка тривала цілий тиждень.

♦

Новий рік, за незміцнілою ще традицією, зустрічали врочисто всією школою.

У великій спальні вдень винесли ліжка, поставили столи й лави. Увечері об одинадцятій з половиною годині всі відділення під керівництвом класних наглядачів піднялися нагору в спальню.

На столах, покритих білими скатертинами, вже стояли страви: яблучна шарлотка, бутерброди з ковбасою і журавлиновий морс, яким винахідливий Вікмиксор замінив новорічне шампанське.

Відділення розмістилися за чотирма столами. Чергові розлили по кухлях «шампанське-морс» і сіли самі. Скромна учта видавалася зголоднілим шкідцям справжнім бенкетом.

Вікмиксор у своїй промові відзначив успіхи за рік і побажав, щоб до наступного року школа змогла випустити після виправлення першу групу вихованців.

Звичайно до ораторських здібностей Вікмиксора шкідці ставилися сухо, тепер усі розчулились і довго кричали «ура».