Інші твори цього автора
 | Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 69 |
| Читає 3089 Прочитало 5 |
| І не той закон, за який голосують депутати, а справжній Закон. Закон природи. Він лежав у всіх під ногами, але ніхто на нього не зважав. А ми випадково нахилилися - і відібрало мову. |
 | Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 85 |
| Читає 4094 Прочитало 28 |
| Вовк стояв край урвища. Під його ногами струмилося димочками з димарів село. Світилися вогники вікон. Дахи вкривав білий кошлатий сніг. Жовтий місяць відбивався у вовчих очах, а з ікластої пащі виривалася тоненька смужка пари. Ліворуч темнів чорний ліс. Вовк стояв і дивився на село під ногами. |
 | Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 72 |
| Читає 5094 Прочитало 65 |
| Вона вишивала маленьких русалочок - зелених, як водорості, настільки зелених, наскільки дозволяли вітчизняні нитки. Русалки лежали на боці, задерикувато піднявши хвоста і цнотливо прикриваючи зеленим-таки волоссям ніжні дівочі груди. Загалом-то вони були веселі, ці русалки, але якщо придивитись, у глибині зелених очей зачаїлося… ні, не сум, а щось інше, щось мудре і водночас ліричне, що не дозволяло ставитись до них надто легко-важно. |
 | Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 88 |
| Читає 5818 Прочитало 42 |
| - Товариш майор, давайте переходити на рідну мову. Для повноти картини. - Молодий кремезний чолов’яга навіщось поправив під пахвою кобуру з важким «Макаровим» і посміхнувся. |
Ваш коментар буде першим!