Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Розмір має значення

- Послухайте, Фімо! Мені дуже потрібна ваша допомога. Я готовий обговорити всі умови, ви не будете розчаровані.

Фіма засяяв.

- Оце вже ділова розмова! Ви так швидко виходили з цього будинку, що, клянуся здоров’ям моєї тещі, допомога не буде зайвою. Ви мені повірте, я знаю дуже багато людей у цьому місті.

- І Ліона Родимчика знаєте? - я іронічно зламав брову.

- Як ви говорите? Родимчика? Родимчика не знаю. А до якої він ходить синагоги?

Я розвів руками.

- Так я ж можу узнать.

- Можете?

Фіма з ентузіазмом закивав.

- Не тільки те, до якої він ходить синагоги, а навіть те, що їв сьогодні на обід.

Непогано. Настав час перевірити легенду, складену для мене в Києві. Я надав своєму обличчю вираз максимальної конспірації.

- Моя компанія хоче укласти прямі договори з його компанією «Кремл Ентерпрайзес». Сьогодні ми купуємо їхню продукцію через поляків, які просто перепаковують крам, а беруть тридцять відсотків зверху. І це лише тому, що розкрутили свою торгову марку. Ви мене розумієте?

Фіма жваво закивав.

- Ви хочете прокинути поляків. Розумію.

Я образився:

- Не «прокинути», а вивести на ринок свій бренд. А для цього нам треба відтворити весь ланцюжок постачання. Нова торгова марка - це великі вкладення. Але я маю повноваження платити комісійні. Два відсотки з оберту. Це тим, хто допоможе мені налагодити постачання. Тобто вам, Фіма. І тим, хто буде працювати з нами.

Мій господар жваво підстрибнув зі стільця:

- Повірте, що вам ніхто більше не нужен. А два відсотки, ізвіняюсь, це багато чи мало?

- Сьогодні ми продаємо на дев’яносто мільйонів шекелів за рік.

Фіма заворушив губами:

- Хороша цифра. Тільки откуда я тут в Ізраїлі узнаю, скільки ви продали там, в своїй Україні.

Я вирячив очі.

- Тобто як це, «откуда»? Зі звітності. Це ж офіційні дані!

- Ой, знаю я, по чім коштують офіційні дані, тим більше з вашої країни. Я ж не перший день живу на світі. Давайте чотири відсотки від вивезеного з Ізраїлю.

- Три, - уперто сказав я. - І з тримісячним відтермінуванням платежу. Кращих умов не буде.

- Ви хочете, щоб я помер з голоду! Ну добре, я згоден. П’ятнадцять процентов аванс.

Якби не задекларована дружина-єврейка, я б давно вже припинив цей порожній торг.

- Авансу не буде. Тримісячна відстрочка, і все.

Фіма пошкрябав підборіддя.

- Скоро я все буду знати. Завтра шабат. Я побалакаю зо всємі, кого не зміг знайти сьогодні. Навіть найгірший єврей в Ізраїлі у шабат піде до синагоги.

- Тільки всі до різних, - уїдливо зауважив я. - А до чого тут синагога?

У відповідь я отримав погляд, яким, напевно, обдаровують недоумкуватих учнів у хедері.

- Юначе, як партнеру, а тепер ми партнери, да? - я підкреслено серйозно кивнув. - Так от, як партнеру скажу, що ви не через ті двері заходите в наш дім. Так вас далі порогу не пустять. А бізнес - це інтимне дєло, за бізнес говорять у спальні. Ви коли сваталися до своєї дружини-єврейки, до кого першого пішли?

Я трошки розгубився, бо іще жодного разу не сватався.

- Ну як, до кого. До нареченої. У смислі, в родину.

Фіма урочисто підняв пальця вгору.

- От! До тате-маме. І уже потім «я тебе люблю» і все таке інше.

Що мені залишалося, крім як погодитися.

- А хто тате-маме в єврейського бізнесмена?

- Рабин?

- А їдише коп [6]! А сам питає, навіщо синагога. Ви все знаєте самі, треба тільки подумать. Ну, а хто іще?

Я почухав потилицю. Агент Мамай миттєво знайшов би відповідь на це питання, а от бізнесменові Мамаю виявляти зайву метикуватість було ризиковано.

- Ну, думайте. Хто годує бізнесмена, як їдише маме?

- Політика?

У відповідь я отримав зневажливий погляд.

- Ця меліха сама себе не прогодує. Я вам скажу, юначе, що всі наші біди від цієї політики. Тримайтесь від них подалі, і не будете мати половину своїх проблем.

Не так давно постраждалий від політичних катаклізмів агент Мамай як ніхто оцінив мудрість цієї поради. А бізнесмен Мамай тим часом продовжив гру в питання-відповіді.

- То, може, кадри?

- Ну не можна же бути таким тупим. Я звичайно, ізвіняюсь.

- Інформація?

Фіма тяжко зітхнув:

- Ваші діти, у них мама єврейка. Це будуть розумні діти. Може, спитаєте в них?

- Фінанси.

Мій співрозмовник засяяв від щастя.

- Правильно. Хто зараз працює на свої гроші? Тільки на чужі! Кожен бізнесмен бере кредит, і банкір для нього, самі понімаєте…

Попередня
-= 39 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!