Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Розмір має значення

Звичайно, я розумів, що фігуранти справи мають можливість поспілкуватися між собою перед зустріччю. Але саме тому й заправив їм різні легенди. Для підвищення інтересу до моєї персони. Судовий виконавець і бойовик - попри очевидну розбіжність ці дві постаті мають багато спільного. Починаючи з того, що робота в них досить схожа, і закінчуючи тісними контактами поміж собою в реальному житті. Фраєрський бластер, куплений на базарі, повинен був підтвердити висновок - цей тип, тобто я, під прикриттям посвідчення Міжпланетної виконавчої служби підробляє кур’єром мафії.

Хіба тільки образ українського спонсора синагоги не в’язався з цією версією. Тому останнього тате-маме, чи як воно, - одне слово, рабина, треба було залучити до розмови в інший спосіб.

- Фімо! - я вийшов до вітальні і взяв свого господаря за рукав. - Слухайте, Фімо. Ви зараз підете до тої марсіаністської синагоги, знайдете рабина…

- Ні, - раптом рішуче відмовився Фіма. - Шо ви в самом дєлє, не можна знайти когось другого іти до цих макес [16]?

- Не можна. Ні другого, ні третього, ні навіть четвертого, - запевнив я.

Фіма на секунду замислився:

- Тоді возьмітє трошки з моїх грошей і наймітє собі когось п’ятого.

- Що? - здається, мені причулося.

- Я одказуюсь.

- Ви що, відмовляєтесь від своєї частки?!

- Не від долі! - підняв вказівний палець Фіма. - А від трошки грошей. Щоб ви наняли собі якогось мишигінер [17] іти до їхньої синагоги.

Я посміхнувся якомога ширше.

- А тут ви уже помиляєтеся, шановний партнере! Від грошей. Усіх. До копієчки. Ви щойно відмовились від усіх наших домовленостей, тобто від УСІХ грошей. Зрозуміло?

- Ну-у-у, - одразу заканючив Фіма. - Через таку дрібницю…

- Це не дрібниця, а принцип, до вашого відома.

- А в мене як, по-вашому, не може бути тоже якийсь принцип?

Ні, ну це вже просто виходить за всі межі!

- Послухайте, Фімо! Від вас не вимагається переїздити на Марс. Ви тільки скажете рабину, що я дам йому двісті тисяч. І все.

- Двісті тисяч?

- Так. Просто скажете та підете собі геть.

- Такі гроші марсіаністському рабину?

- Фімо, здається, у нас бізнес. Чи я чогось не розумію?

- Він не розуміє! - сплеснув долонями Фіма. - Так от, послухайте сюди! Якщо є на світі синагога, до якої я ніколи не піду, навіть якщо ви просто мені дасте ці гроші, то це марсіаністська. Ляжеш із собаками - прокинешся з блохами! Можете забрати собі всю мою долю, але пам’ятайте, що вас за це покарає Бог. Двісті тисяч марсіаністам! Ви чули про таке?

Старий так рознервувався, неначе в нього і справді були якість принципи. Виявляється, я сильно недооцінював свого господаря.

- Фімо, я пожартував, звідки в мене двісті тисяч? Пробачте.

- Ви, гої, такі легковажні, бо придумали собі милосердного Бога. Він пробачить, треба тільки покаятися. Запам’ятайте, Бог один, і він наш, а не ваш. Бог не фраєр, і йому ваше каяття цим тухес паровоз [18].

- Ну пробачте, - я потрусив старого за плече. - Невдалий жарт, з ким не буває. Мені просто треба було зрозуміти міцність ваших переконань. Бо як можна працювати разом, коли не довіряєш один одному. Заспокойтеся. Ваша допомога знадобиться мені завтра. Без всяких синагог.

- А проценти? - обличчя мого господаря пожвавішало, миттєво втративши старозавітний запал.

- Зберігаються, ми ж домовилися. Мені потрібна буде лише година вашого часу. І все.

- Все. Як вам це подобається? - капризно промурмотів старий. - Він випив з мене всю кров. Як я спокійно жив, поки не познайомився з цим гоєм! У мене було все - квартира, дружина…

Я здивувався:

- А що сталося з вашою дружиною?

- Вона стала вдовою! Тепер у неї нема чоловіка! Інсульт, інфаркт, індрерд [19]. Ви перетворили мене на руїну.

Зрозуміло.

Витерпівши потік скарг до кінця, я наостанку знову запевнив старого, що домовленість про два відсотки залишається непорушною, і ушився до кімнати обмізкувати наступний день. Бо від цього дня залежало не тільки моє особисте життя, а й успіх операції, а точніше, ситуації, та й взагалі, не будемо нітитися високих слів - зараз від мене залежало майбутнє українського етносу.

Основна складність полягала в тому, що доводилося грати на полі суперника самому, навіть без помічника, якщо не брати до уваги розбурханого сьогоднішньою розмовою Фіму. План, який я накреслив собі в голові, виглядав непогано. Але в ньому слід було врахувати один вагомий чинник - поведінку протилежної сторони. При тому, що я дотепер не знав, хто, власне, уособлює цю сторону. Бандит? Банкір? Ребе? Чи той, хто над ними? Риболовля. Подібна риба завжди клює на дві наживки - гроші і страх. Так учив нас в Академії славетний Байда. Гроші і страх - от справжній базис терориста, бо усі вони двовимірні. Гроші і страх - їхня рушійна сила. А значить, беремо якнайгостріший гачок і страху якнайбільше, щоб гарантовано зачепити за губу, а краще - за самісінькі гланди.

Попередня
-= 53 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 8.

Останній коментар

AndrewLarly 20.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


AndrewLarly 13.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


AndrewLarly 03.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Додати коментар