Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Розмір має значення

На моє здивування, ребе теж зміг додати кілька суттєвих аргументів.

- Ліончику, згадай, скільки разів я допомагав, коли ти звертався до мене. Ти ж розумієш, що я більше не зможу бути твоїм гарантом у замовленнях для Марсу, хоча, чесно сказати, це буде удар не тільки для тебе, а й для мене.

Але всіх перевершив Салман:

- Ліоне, не дрочи долю. Ти підеш у світ голий, як народився, єдине, що не з повним комплектом органів. Я не хочу за твою впертість розбиратися з Чорною Інфузорією. Дешевше одразу розібратися з тобою.

Погодьтеся, що це звучало особливо переконливо.

До честі пана Родимчика треба сказати, що він не квапився зі згодою. Я навіть встиг спитати себе: якщо він не боїться таких погроз, то що там ховається насправді?

- Твоє рішення, Ліоне, - не витримав темпераментний Лейбович.

- Бо якщо сумніваєшся, ми все одно це зробимо, але без тебе, - додав Каганович, якому явно не подобалися перспективи розборок із міжпланетними терористами.

І Ліон не витримав:

- А що, ви вважаєте, що у мене є вихід? Тільки я хочу поставити деякі умови.

- Бажаєте, щоб ми заплатили за ноу-хау? - в’їдливо зауважив я.

Він навіть оком не змигнув:

- Якщо я доведу цьому гою, що у мене нема ніякої біологічної зброї, ви повинні обіцяти, що всі будете працювати зі мною так само, як і раніше працювали.

Як на мене, прохання звучало дещо дивно, але дивні прохання серед бізнесменів, певно, не рідкість, і банкір першим обійняв Родимчика, наче рідного сина:

- Ну що за розмови, Ліоне?! Усі ми…

- Я хочу почути твоє слово.

- Ну добре. Я обіцяю, що працюватиму з тобою не гірше, ніж раніше.

- А ви? - Ліон звернувся до ребе.

- Як казала моя муме [20] з Крижополя: «Як рейдела, так рейдела, аби добре мейнела» [21]. Всі наші домовленості лишаються в силі.

Салман Каганович взяв паузу, трошки пожував губами і врешті таки видав:

- Якщо ти боїшся, що я після цього крутитиму тобі яйця, то можеш вважати, що я останній поц.

Як на мене, формулювання було сумнівним, але Родимчик його проковтнув. Він заплющився, явно на щось наважуючись, нервово потер долоні, і раптом посміхнувся світлою усмішкою немовляти.

- Розумію, що не всім тут сподобаються мої аргументи, але головне, що вони гарантовано розвіють претензії цього гоя. Ми повинні розуміти, що він поїде, а ми й далі працюватимемо разом, і варто запам’ятати кожному з нас, що саме такі мої дії позбавили нас купи неприємностей.

Куди це він, цікаво, хилить?

- Переконливість моєї аргументації базується на простоті технологічної складової підприємства, яка тільки підкреслює ефективність бізнес-рішень і значення маркетингу як стрижневої складової успіху на ринку.

Усі слухали з непідробною цікавістю.

- Справа в тому, що ми не можемо використовувати крадені біотехнології, у чому нас тільки-но звинуватили. І не можемо це робити з тої простої причини, що ми не використовуємо ніяких біотехнологій взагалі.

У кімнаті запала мертва тиша. А тоді я ляснув себе по лобі і гучно зареготав.

- Що трапилося? - нервово стрепенувся Лейбович.

Я витер сльози, що набігли на очі від сміху, і махнув рукою:

- Згадав одну схожу історію. Не звертайте уваги.

- Як це - не використовуєте технологій? - банкір явно тільки зараз второпав значення Родимчикових слів.

- А ніяк не використовують, - не втримався я. - Не використовують, і все.

- Ми просто закуповуємо готові компоненти і мікшуємо їх.

- Багато компонентів? - польський досвід багато чому мене навчив.

Родимчик трошки повагався з відповіддю, але все-таки видушив із себе:

- Два.

Краєм ока я побачив, як банкірові очі полізли на лоба, але продовжив допит.

- У кого?

- Один в Росії, в Сурґуті, а другий - тут.

- Хто постачальники?

- Місцевий - «Кан Хербз». А Росія - спецпідприємство із Сурґута.

- «Кан Хербз» - промурмотів під носа ребе. - Порошок для схуднення?

- Так.

- А в Росії? - уточнив я.

- ІТУ-14840. Тобто по-їхньому, тюрма.

- Тюрма? - чого тільки не наслухаєшся. - І що ви закуповуєте в тюрмі?

Ліон потис плечима:

- Якусь біодобавку…

- Якусь?! - на авансцену виступив банкір. - Ти сказав «якусь»? Мені не почулося?

- Ізо, послухай…

- Ти хочеш сказати, що сам не знаєш, що закуповуєш?

Родимчик із хитрою посмішкою розвів руками:

- Це і є моїм головним ноу-хау. Геніальний маркетинг! Я просто змішую два порошки і отримую маржу у двісті відсотків. Яка різниця, як вони називаються? Справжній бізнес робиться мозком менеджера, а не біосинтезатором.

Попередня
-= 59 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 8.

Останній коментар

AndrewLarly 20.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


AndrewLarly 13.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


AndrewLarly 03.07.2025

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Додати коментар