Слава ЗСУ!

Погляд Нарцисси ковзнув по обличчі Каркфарова і зупинив на тому, хто стояв за спиною професора. По його спині пройшовся холод. Чоловік обернувся і побачив Данте.

Данте - як і Нарцисса, вампір, сухорлявий, нібе з хреста знятий. Він мав золотисте довге волосся та здорові очі. Що кидалось в очі - це те, що він дуже банькатий. Натомість того, що він є худющим, Данте - дуже високий чоловік. Його лоб трохи не торкався стелі печери.

Вампір мав розлючений вигляд. Він блискав очима на Каркфаров, а зубами гучно скреготав.

- Навіщо ти се сюди прийшов?- прошипів Данте.- Геть звідси!

- Данте! послухай!- загорлав професор.

- Ні!- сказав вампір.- І втрафило мені сюди прийти.

- Заспокойся і розкажи, чому я не можу бути тут?- намагався його втихомирити Каркфаров.

- Гедь звідси!- стояв на свому Данте.

І що з прийшлось чинити Каркфарову в відповідь, як не піти? Він відчував непізнану злість до вампіра, коли квапливо проходив повз нього.

- Нарциссо, будь ласкава, виконай те, що я просив.- в останнє кинув вампірші прохання професор і вийшов.

На дворі по голові професора сікла страшна грізна, несамовита, жаска злива. Вдаличині спалахувала моторошна, лячна блискавка, розкочуючи гучний, що аж в вусі закладала, грім, неначе сурмила в ріг. Уся жива тварь в містичному Чорному лісі з страхом закоцюбнулась в своїх темних, покритих мороком норах.

Знову заблистіла блискавка, але цього разу уже близько. Хтось несамовито заскавлів. Вона попала в перелякану лисицю, яка риссю бігла до своєї нори, до діток, з дуже довгого полювання.

Каркфарову стало на деяку хвилину лячно за своє життя. А як раптом блискавка з несамовитом жагом до вбиства вирушить на полювання по нього.

Навіщо він попросив у Нарцисси захисту Саші?.. Ерго Проксі повернула усі свої сили... Біля неї знову гуртуються темрявоїди. Здається Максим Кребар, хтось із Маїча і, не дай Боже, Зміїний. Професор досі не довіряв йому. Напевно, дарма він наговорив силу-силенну поганого на Зміїного Саші... Зрештою, він доволі правдоподібно пояснив усі його дії на першому матчі тоді на Гелловін, подумав Каркфаров. Але якщо тоді не він, тоді хто, запитав сам у себе професор... Коли він дізнався як пов'язані Зміїний і Саша після першого матчу, то ма-айже уся підозра зникла.

Ерго хоче або убити Сашу, щоб помститись за минулу невдачу, або переманити на свій бік. Якщо спочатку вона бажала перше, то тепер уже друге. Тому Марина будь-яким чином спробує дістатись хлопця - Круковськи постійно торочить, що це можна використати усупереч її планам.

Взагалі, він користууєтьс9 нещастним Кратом як якомось куском м'яса - і це дуже дратує Каркфарова. Директор дозволяє Саші шукати нових пригод, розгадувати загадки та таємниці, які пов'язані з Проксі. Він вважає, що завдяки особливому норову, Саша буде шукати Ерго, щоб помститись через ту біль, яку вона причинила йому.

Марина та Круковські гарні, чудова, неперевершині стратегісти, котрі уміють користуватись емоціями. Власне, деколи Каркфаров порівнював цю війну з шахматною грою, де Круковський і Бондарь гравці, а всі інші лише фігури, яких вони орудують.

Професор так прикипів, що хоче оберігти його небезпеки, допомогти йому, немов батько... Він завжди хотів мати дітей... Скільки він мав дівчинів, та до весілля не доходила справа. Можливо, з Каріною повезе...

Каркфаров струснув своєю макітрою і промовив:

- Репрезіун Протектум.

З пальців професор заструмив різнокольоровий дим, який через декілька секунд сформувався в трикіноса. Трикінос був та сама істота, що і цербер.