Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Шукач-Стрілець. Темна вежа

— Ах ти ж малий дурень! — майже простогнав Корт, і Роланд розлютився через те, що з ним так розмовляють.

— Взяти! — прокричав він, піднімаючи руку.

І Давид, мовчки знявшись у повітря, маленькою коричневою кулею полетів уперед. Один раз, другий, третій змахнувши дужими крильми, птах вчепився кігтями Кортові в обличчя, роздираючи плоть клювом. У розпечене повітря полетіли бризки крові.

— Хей! Роланд! — несамовито заволав Катберт. — Перша кров! Перша кров, клянуся своїм животом! — І він так сильно вгатив себе кулаком у груди, що там напевно залишився синець, який не загоюватиметься цілий тиждень.

Втративши рівновагу, Корт заточився назад. Палиця піднялася вгору і даремно молотила повітря над їхніми головами. Сокіл перетворився на суцільний розмитий жмут пір'я, що рухався хвилями, піднімаючись і опадаючи.

Тим часом хлопець стрілою помчав уперед, тримаючи руки перед собою клином, притиснувши лікті до боків. Він отримав шанс і — швидше за все — єдиний.

Та все одно Корт мав над ним перевагу: він був занадто спритний. Птах майже повністю затулив йому огляд, але палиця знову зметнулася вгору, цього разу лопатоподібним кінцем уперед, і Корт холоднокровно вчинив єдине, що могло на ту мить зарадити ситуації. Безжально орудуючи біцепсами, він тричі вдарив себе в обличчя.

Скалічений Давид упав на землю. Одне крило несамовито молотило по землі. Холодні очі хижака люто витріщалися на залите кров'ю обличчя вчителя. Незряче око Корта тепер сліпо випирало з очниці.

Хлопчик з усієї сили вдарив Корта ногою у скроню. Від такого удару той мусив сконати на місці, але цього не сталося. На якусь мить риси Кортового обличчя розслабилися… але він тут же рвонув уперед і схопив Роланда за ногу.

Хлопчик відскочив назад, втратив рівновагу, перечепившись через свою ж ногу, і розтягнувся на землі. Звідкись здалеку долинув зляканий крик — то кричав Джеймі.

Корт був готовий упасти на нього і скінчити бій. Роланд утратив перевагу, й обидва це знали. Вони глянули один на одного: вчитель стояв над учнем, ліва щока була залита кров'ю, незряче око — майже заплющене, відкритою залишалася тільки вузька біла щілина. Цього вечора мешканки борделів не дочекаються Корта.

Роланд відчув, що хтось розриває йому руку. То був Давид — птах всліпу клював усе, до чого міг дотягнутися. У нього були поламані обидва крила. Те, що він і досі живий, було дивовижним.

Хлопчик ухопив його, як камінь, не зважаючи на те що клюв роздирає йому плоть на зап'ястку, вириваючи з нього цілі смужки. Коли Корт, мов орел з розпрямленими крильми, налетів на нього, Роланд підкинув сокола вгору.

— Хей! Давид! Убий!

А потім Корт, заступивши собою сонце, впав на нього зверху.

VIII

При зіткненні птах розплющився між ними двома. Хлопець відчув, що вузлуватий великий палець прагне вп'ястися йому в око. Викрутивши його, він тієї ж самої миті підняв стегно тильним боком догори, щоби захиститися від коліна Корта, яким той цілив Роландові у пах. І ребром долоні тричі сильно вдарив вчителя по шиї. З таким самим успіхом можна було молотити по каменю.

Аж раптом Корт глухо застогнав. Його тіло здригнулося. Краєм ока хлопчик помітив, що одна рука тягнеться по палицю, що впала була на землю, і спромігся блискавичним рухом ноги відкинути її геть, за межі досяжності. Давид запустив один кіготь у праве вухо Корта, а іншим безжально розривав йому щоку. Тепла кров крапала на обличчя Роланда, пахнучи свіжорозрізаною міддю.

Корт один раз ударив птаха кулаком і зламав йому спину. Другий удар — і шия сокола з хрускотом вивернулася під неприродним кутом. Але кіготь продовжував чіплятися за вухо. Насправді вуха вже не було, лишилася тільки червона діра, що губилася в глибинах голови Корта. Від третього удару птах відлетів геть, і Кортове обличчя нарешті звільнилося.

Щойно перешкоду було усунуто, Роланд ребром долоні вдарив учителя у перенісся, вклавши в удар усю свою силу. Тонка кістка зламалася, в усі боки бризнула кров.

Кортова рука наосліп потягнулася до хлопцевих сідниць, намагаючись стягнути з нього штани, щоб той заплутався і впав. Роланд відкотився вбік, знайшов палицю Корта і підвівся на коліна.

Корт і собі, шкірячись, звівся на коліна. Неймовірно, але зараз вони перебували по різні боки межі, хоча й помінялися місцями, і Корт перебував з того боку, де Роланд починав поєдинок. Обличчя старого воїна було вкрите закипілою кров'ю. Єдине зряче око люто оберталося в очниці. Ніс був розтрощений і хилився набік під загрозливим кутом. Шкіра на шоках висіла клаптями.

Хлопчик тримав палицю, наче гравець у Великі Очки, що чекає на подачу.

Попередня
-= 67 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар

Buriakvova 29.01.2015

Де 2 частина


Додати коментар