Сяйво | Читання твору

Імовірно, найвідоміше капіталовкладення Дервента — фінансування заснованої ним студії «Топ-Марк», якій не щастило відтоді, як у 1934 році Маленька Марджері Морріс, малолітня зірка, померла від передозування героїну. їй було чотирнадцять. Маленькій Марджері, чиїм амплуа були семирічні лялечки, що рятують родини, а також життя собачкам, несправедливо обвинуваченим в убивстві курей, улаштували в Голівуді найграндіозніші за всю історію «Топ-Марк» похорони. Офіційна версія було така: Маленька Марджері під час перебування в нью-йоркському сирітському притулку підчепила «виснажливу хворобу»; правда, знайшлися циніки, які припустили, що студія так довго просторікувала про це просто тому, що знала: скоро їй кінець.

Для керівництва «Топ-Марк» Дервент найняв здібного бізнесмена й затятого сексуального маніяка Генрі Фінкеля, і за два роки до Пірл-Гарбор студія видала шістдесят фільмів, п’ятдесят п’ять із яких стали плювками в пуританську фізіономію контори Гейєса. П’ять інших були замовленими державою навчальними стрічками. Художні фільми мали величезний успіх. В одному художник, чиє прізвище не фігурувало в титрах, для виходу в сцені великого Балу одяг героїню в ліфчик без бретельок — там вона скидала із себе все, крім, може, родимки під сідницями. Дервент і цей винахід зробив своєю заслугою, зміцнивши при цьому репутацію — або ж погану славу.

Війна зробила його багатим, і він ним і залишився. Жив Дервент у Чикаго, на людях з’являвся рідко. Винятком були тільки збори ради «Підприємств Дервента» (якими він правив залізною рукою); подейкували, начебто він — власник «Об’єднаних авіаліній», Лас-Веґаса (там, як відомо, він орудував справами в чотирьох готелях-казино, а причетний був принаймні ще до шести), Лос-Анджелеса й самих Сполучених Штатів. Дервент, що мав репутацію друга осіб королівської крові, президентів і чільників злочинного світу, на багатьох справляв враження найбагатшої у світі людини.

«Але, — подумав Джек, — домогтися успіху з “Оверлу-ком” йому виявилося не під силу». На хвилину відклавши альбом, він дістав маленький блокнот з автоматичним олівцем, які тримав у нагрудній кишені. Коротко черкнувши: «Див. Г. Дервент, Сайдв., бібл.?», він сунув блокнот назад і знову взяв альбом. Обличчя Джека було зосередженим, погляд далеким. Перегортаючи сторінки, він безпристрасно отирав губи рукою. Швидко проглянув наступний матеріал, відзначивши про себе, що пізніше варто прочитати його докладніше. Газетними вирізками були заклеєні багато сторінок. Наступного тижня в «Оверлуку» очікується те й те; у барі (до речі, в часи Дервента бар називався «Червоне Око») очікуються ті й ті. З-поміж постояльців було повно веґасців, а також шишок і зірок із «Топ-Марк».

Далі — вирізка від 1 лютого 1952 року.

МІЛЬЙОНЕР — КЕРІВНИК ФІРМИ — ЗБИРАЄТЬСЯ ПРОДАВАТИ ПІДПРИЄМСТВА В КОЛОРАДО

«Дервент зізнається: з каліфорнійськими вкладниками досягнута домовленість щодо “Оверлука” та інших підприємств.

Родні Конклін, фінансовий редактор.

Учора в короткому комюніке з чиказької контори відомого моноліту — “Підприємств Дервента” — повідомлялося, що в ході карколомної гри фінансових сил, яка завершиться до 1 жовтня 1954 року, мільйонер (можливо, мільярдер) Горас Дервент розпродав свою власність у штаті Колорадо. Капіталовкладення Дервента включають природні родовища газу й вугілля, джерела гідроелектроенергії, а також компанію з розвитку земель “Колорадо Саншайн, Інк” яка володіє 500 000 акрами¹³ колорадської землі або має права на неї.

Як поділився з нами у вчорашньому інтерв'ю Дервент, його найвідоміше підприємство в Колорадо — готель “Овер-лук” — уже проданий. Покупець — група каліфорнійських вкладників, очолювана Чарльзом Ґрондіном, що був директором каліфорнійської корпорації з розвитку земель. У той час, як сам Дервент відмовляється назвати ціну, інформовані джерела...»

Він розпродав усе, до копієчки. Не лише «Оверлук». Але якимось чином... якимось чином...

Джек обтер губи, жалкуючи, що не можна сьорбнути спиртного. Якщо б можна було випити, справа пішла б краще. Він гортав альбом далі.

Каліфорнійська компанія відкрила готель на два сезони, а потім продала його групі з Колорадо, яка називалася «Гірські курорти». «Гірські курорти» збанкрутували в 1957 році, обвинувачені в корупції, одержанні грошей особисто для себе й обмані акціонерів. Через два дні після того, як президентові компанії принесли повістку в суд, він застрелився.

Готель закрився до кінця десятиліття. Лише в недільній газеті з’явилося одне-єдине повідомлення під заголовком: «Колишній готель екстра-класу занепадає». Фотографії, якими була ілюстрована стаття, викликали в Джека щемливий біль у серці: облущена фарба на фасаді, замість галявини — позбавлений рослинності непристойний смітник, вікна побиті бурями й камінням. Якщо він і справді напише книгу, це ввійде туди: фенікс, який стає попелом, щоб відродитися. Він пообіцяв собі, що подбає про готель — дуже добре подбає. Начебто до цього дня насправді не розумів усієї глибини відповідальності перед «Оверлуком». Однаково якби Джек ніс відповідальність перед історією.

13 1 акр — 0,4 гектара.