Слава ЗСУ!

Ніка відразу пошкодувала за свої нерозважливі слова. Їй було важко бачити страждання свого друга. Колючий холод пронизав її зсередини і, здавалося, проник у саме серце. Ще декілька секунд вона боролася з нестерпним відчуттям провини.

– Джеле, вона вже отямилася. Можеш забрати руки.

Під дошкульним поглядом Зенона, Джеліос неохоче випустив Ніку з обіймів.

– Де Латея? – ледь чутно прохрипіла Ніка, намагаючись підвестися.

– Все гаразд. – стримано проказав Зенон. – До речі, вона чудово плаває. Впоралася без нашої допомоги.

Ніка озирнулася і побачила, як Макс і мокра Латея розмовляли собі осторонь від усіх.

– Що сталося? Хто хотів вас убити? Латея не вдавалася до подробиць. – знервовано проказав Джеліос. Розгубленість все ще читалася у його очах.

Ніка розповіла все по порядку, її слова запліталися у роті, а думки ставали дедалі неясними. Нарешті до них приєдналися Максіон та Латея.

– Потрібно дізнатися, хто були ті люди? – рішуче мовив Зенон, озираючись довкола, наче шукаючи когось із них у натовпі аредонців.

– Один упав разом з нами до басейну. – Ніка поглянула на водоспад.

Даная та Кора схвильовано вибігли на площу.

– Дівчата, що ви тут робите? Ми чекали вас у кав’ярні. І чому ви мокрі? – здивовано пробелькотіла Даная, роззявивши рота. Вона явно не очікувала побачити подруг у такому стані.

– У басейні були лише ви. Вірогідно, йому вдалося втекти.

– Ті типи знають, що ми хочемо врятувати Пеліон. Вони знають… – відчайдушно мовила Латея, її очі примружилися, щоб приховати раптовий спалах жаху.

– Отже, спробують нам завадити. Ми випередимо їх…

– Що ти задумав, Зеноне? – з підозрою запитав Джеліос, зминаючи пальці на руках. Ніка знала, що Зенон не стане розкривати свої плани наперед, тим паче в присутності Латеї.

– Поки я буду зайнятий, вам слід сховатися. Тільки не в Пеліоні. Найперше вони стануть шукати вас саме там.

Зак почав нишпорити у своєму рюкзаку, нарешті на його обличчі з’явилася тріумфальна посмішка.

– Ось знайшов. Це візитка тієї надокучливої старої. Гадаю, пора її відвідати. Містечко Ліас, навряд чи хтось надумає шукати нас у тій глушині.

– Гаразд. Чекайте мого повернення. І не привертайте до себе уваги. – в його голосі прозвучали стривожені нотки. – Джеліосе, не роби дурниць. Будь обачним та розсудливим. Безпека понад усе. Я спробую дізнатися більше про наших нових ворогів та заберу статуетку з будинку. Їй потрібно знайти надійніше місце. Щоправда мені знадобиться допомога. Сам я не дуже тямлю у всіх тих наукових штучках.

– Я готовий їхати. – зголосився Зак.

– Ні, ти будеш найбажанішим гостем для тієї старої пані. Думаю, Кора тебе замінить.

– Тоді, я теж поїду. – крикнула Даная, явно незадоволена таким рішенням її хлопця.

Зенон лише кивнув, в його очах відобразилося несхвалення. Проте він ніколи не дозволить собі розчарувати Данаю. Здавалося, лише ця дівчина могла тримати його під своїм контролем. Ніка важко зітхнула, вона добре усвідомлювала всю складність ситуації та з якими труднощами їм доведеться зіткнутися у найближчому майбутньому. Адже потрібно було докласти неабиякі зусилля, щоб довести справу до кінця. Це безсумнівно було випробуванням на стійкість та міцність.