Слава ЗСУ!

— Таким чином ми ще міцніше затягнемо зашморг на ворогові, — з щирим захлопленням підхопив молодий фракієць, зрозумівши задум Спартака. — І...

— І, — вів далі Спартак, — хоч би куди він подався, з цих позицій ми напевно здобудемо перемогу. Якщо ж він справді рушить проти Еномая, то, оскільки він теж перейде ближче до Фунді, ми зможемо швидко прийти на допомогу легіонам германців.

Покликавши трьох контуберналів, Спартак наказав їм чимдуж мчати, через півгодини один після одного, до табору біля Формій і передати Еномаєві наказ негайно перейти на шість-сім миль ближче до Фунді. Одночасно він послав контуберналів і до Крікса попередити його про можливий напад ворога ближчим часом.

Надвечір гінці Спартака прибули до Еномая. Через дві години після цієї звістки загони германця слідом за трьома тисячами вершників тихо вирушили в напрямку до Фунді. Опівночі Еномай спинив свої легіони біля горба, порослого колючими кущами, і наказав тут стати табором. І хоча вже кілька годин падав дрібний, холодний дощ, що пробирав наскрізь, Еномай, перший подаючи приклад, наказав копати рови і ставити частокіл.

Все сталося, як передбачав Спартак. На світанку дозорці, виставлені перед табором Крікса, повідомили про наступ ворога.

Крікс вивів з табору і розташував у бойовому порядку третій і четвертий легіони гладіаторів, які ще з ночі були напоготові, а пращникам наказав швидко вийти наперед і зустріти ворога дротиками та камінням.

Орест наступав бойовим строєм. І як тільки в його бійців полетіли перші стріли, він через інтервали своїх легіонів виставив велітів і пращників, які, розтягнувшись у лінію, пішли проти гладіаторів.

Але римська легкоозброєна піхота, ледве випустивши по кілька стріл, зразу ж відступила до головної лінії, звільнивши поле для трьохтисячної кінно.ти, яка ринула

на ворожих пращників. Крікс наказав негайно сурмити відступ, але його легка піхота не змогла відійти так швидко, щоб її не наздогнала римська кіннота. Великі були втрати гладіаторів від атаки римлян — понад чотириста велітів були порубані в одну мить; на щастя, широкий потік затримав римську кінноту, і гладіатори встигли врятуватися за ним.

Тоді Крікс повів один легіон до потоку, де скупчили-" ся римляни, і хмара дротиків змусила їх безладно відступити.

Орест відкликав кінноту і швидким маршем кинув два своїх легіони проти легіону Крікса. Йому конче треба було не тільки перемогти, але перемогти без затримки, бо щохвилини на поле бою могла надійти підмога, яка ворога врятує, а його знищить.

Тому наступ римського легіону був такий навальний, що третій легіон повсталих похитнувся і ледве не втратив бойового строю. Та приклад і заклики Арторікса і надзвичайна хоробрість Крікса, який сам у першому ряду кожним ударом, меча валив ворога, підбадьорили гладіаторів. Вони стійко зустріли атаку ворога, і бій перетворився на шалену «криваву січу.

Над полем бою низько нависало похмуре сір„е небо, мрячив пронизливий дрібний дощ; брязкіт зброї і крики бійців сумно лунали навколо.

Орест послав ще один легіон римлян, щоб обійти гладіаторів і вдарити по правому флангу. Проти нього виступив Борторікс на чолі четвертого легіону. Та тільки-но він зіткнувся з ворогом, як ліворуч рушив останній легіон Оре-стового війська, щоб обійти гладіаторів з другого боку. Тепер уже не мужність і хоробрість вирішували долю цієї битви, а кількісна перевага. І Крікс зрозумів, що не більш як за півгодини його буде оточено з усіх боків і розгромлено.

Чи встигне Спартак за півгодини прийти йому на допомогу?

Цього Крікс не знав. Тому він наказав Борторіксові з боєм відступити в табір, а сам з третім легіоном з боєм відступить слідом за ним.

Хоч би як мужньо захищалися гладіатори, їхній відступ не міг обійтися без розладу бойового порядку, без великих втрат. Щоб під тиском ворога увійти до табору,

вони мусили залишити позаду дві когорти на певну смерть заради порятунку всього війська.

Ця тисяча галлів билася з надзвичайним завзяттям, умираючи не тільки без страху, а майже з радістю. За короткий час загинуло понад чотириста воїнів. Щоб урятувати решту від неминучої загибелі, гладіатори, які увійшли до табору, метнулися на вал і звідти пустили в римлян такий град каміння й дротиків, що ті змушені були відступити і припинити бій.

Тоді Орест наказав негайно сурмити збір і, сяк-так навівши лад у легіонах, сильно розстроєних запеклим двогодинним боєм, звелів якнайшвидше рухатися до Прівер-на. В душі він уже вітав себе з вдало здійсненою хитрістю, з допомогою якої йому пощастило завести Спартака подалі від Таррацин, спрямувати його на Формії.