Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Спартак

Красс одноголосно був обраний претором Сицилії. Йому було дано право набрати шість легіонів з відповідною кількістю допоміжного війська і створити ще чотири легіони із залишків війська Лентула та Геллія. Таким чином Красс мав у своєму розпорядженні шістдесят тисяч легіонерів і двадцять чотири тисячі допоміжних бійців — усього вісімдесят чотири тисячі чоловік. Більшого війська не бачили ніколи від часу повернення Сулли до Італії після війни проти Мітрідата.

На другий день після свого обрання Красс оголосив відозву, в якій закликав громадян до зброї для війни зі Спар-таком. Указ Сенату обіцяв дуже велику винагороду ветеранам Марія та Сулли, які згодяться взяти участь у поході.

Цей указ і відозва Красса підбадьорили занепалих духом громадян. Юнаки з найзнатніших сімей один поперед одного поспішали записатися до легіонів Красса.

З гарячковою поспішністю заходився Красс формувати своє військо. Квестором і трибунами вибрав найдосвідче-ніших у військовій справі людей, незважаючи на їхнє становище в суспільстві. Так, на посаду квестора він обрав Публія Елія Скрофу, хлібороба з Тібуртіна, який брав участь в одинадцяти війнах, в більш як ста тридцяти битвах, був двадцять три рази поранений, мав нагороди, вінки і потім повернувся до мирного життя в своєму маєтку. Красс не погребував особисто піти до нього і попросити його згоди, аби назавжди покінчити з гладіатором. Зворушений приходом Красса, Скрофа охоче згодився стати квестором його війська і, залишивши безжурний спокій рідного Тіволійського узгір’я, подався за ним до Рима. Через одинадцять днів після обрання претором Марк Ліціній виступив з Рима на чолі чотирьох легіонів старих бійців, набраних у Римі та навколишніх місцевостях. Він попрямував у Отрикул — місто, розташоване між землями еква-нів та умбрів. Там один з його заступників, Авл Муммій, набирав і навчав два легіони й допоміжне військо.

Коли військо вирушило в похід з Рима, Красса проводжало майже все населення. Преторові пророкували успіх не тільки добрі побажання громадян, а й пророцтва жерців, які ворожили по нутрощах тварин. Усі сприятливі прикмети обіцяли йому заступництво богів.

У першому легіоні цього війська було дві когорти — біля тисячі юнаків з найвидатніших сімей: вони побажали йти з Крассом як прості воїни. Серед них були Марк Порцій Катон, Тіт Лукрецій Кар, Гай Лонгін Кассій, Фавст — син Сулли і сотні інших з консульських сімей, що пізніше самі стали консулами, а також сотні юнаків із сімей вершників.

Родичі, друзі, клієнти цих юнаків проводжали легіони Красса до Мальвійського мосту. Після чотириденного походу Красс прибув до Отрикула, де став табором на сильній позиції, щоб упорядкувати своє військо. Водночас Красс міркував, що тут він надійно прикриє Рим від наступу гладіатора — піде той просто з Умбрії чи звертатиме через землі піценів.

Майже цілий місяць простояли Красс в Отрикулі, а Спартак — в Ареції, навчаючи свої війська та обмірковуючи нові воєнні плани й хитрощі, щоб обплутати ворога.

Коли, на думку Спартака, слушний час настав, він однієї буремної ночі звелів своїм легіонам якнайтихіше вийти з табору, на місці залишив тільки сім тисяч вершників під командою Мамілія, а одну тисячу послав уперед на розвідку. Прикриваючись бурею, Спартак ішов цілу ніч, майже весь наступний день і дійшов до Ігувію, звідки він намірявся, ховаючись од Красса, через Камерин, Аскул, Сульмон, Фуцінське озеро і Сублум наступати на Рим.

Тим часом кіннота, яка лишилася в таборі біля Ареція, продовжувала ніби звичайну розвідку навколо табору і, як завжди, запасалася у навколишніх містах продовольством на сімдесят вісім тисяч гладіаторів, щоб налякане населення думало, що гладіаторське військо все ще перебуває біля Ареція. За розрахунком Спартака, все це стане відомо Крассові, і він буде введений в оману.

Тим часом Спартак, обминаючи кряж Апеннінських гір дуже важкою дорогою, примушував своє військо робити не менше двадцяти п’яти — тридцяти миль на добу, ішов через землі піценів, поспішаючи до Рима. І він прийшов би під його стіни несподівано, коли б випадок не викрив Крассові цей маневр.

Через три дні після того, як гладіаторське військо вийшло з табору під Арецієм, Красс, бачачи, що ворог не виходить із своїх укріплень, вирішив атакувати його і за всяку ціну викликати на вирішальну битву, щоб одразу закінчити війну.

Він виступив з Отрикула і досяг Ареція за чотири дні швидкого маршу, бо зрозумів, що Спартака можна перемогти тільки його ж тактикою швидких дій. Мамілій довідався про наближення римського війська і, як наказав Спартак, уночі тихо вивів свою кінноту з табору і подався геть. Коли на світанку наступного дня розвідники Красса добралися до валу табору повсталих, то побачили, що Спартакового війська там уже немає.

Попередня
-= 146 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!