Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Сонце вже сховалося за горизонтом. На чистому небі з'явилася перша зірка. Дмитро подивився на неї і загадав бажання. Йому дуже хотілося зрозуміти, що значать ці слова в записці, що хотів сказати старий Пилип перед смертю. Дмитро повернувся додому, але заснути не зміг. Він сів біля теплої печі і роздумував над всім, що відбулося сьогодні. Він був ще дуже молодим, щоб все зрозуміти і, коли догорали останні вуглинки, він спав міцним сном на столі. Небо було усіяно яскравими зірками, місяць світив у вікно, тихо похропував собака у дворі, але ніщо не могло порушити сон Дмитра. В його серці була закладена надія і прийде час, коли вона зійде і дасть плід, і цей плід зробить щасливим не тільки Дмитра, але й Пилипа, тому що йому все ж таки вдалося стати тією кульбабою, чиє насіння не замерзле холодною зимою. Одного разу його зігріє тепле проміння сонця, і воно стане жовтим полем. Дівчата плестимуть з них вінки і збиратимуть букети. І це життя ніколи не скінчитися, тому що ніколи не скінчитися щастя.
