Слава ЗСУ!

- Чи вірю я? – прошепотіла вона. – Я… Я вірю! Звісно ж, я у все це вірю.

- Дякую за щирість, - промовила Ліна.

Олена сіла на місце.

- Чудовим був виступ Олени, - промовив голова комісії. – Хто хоче так само блискуче виступити?

Карла підняла руку.

- Будь-ласка…

Карла та Максим вийшли на середину аудиторії.

Карла весело почала розповідати захоплюючу історію замку. Кохання графа, його таємнича загибель чи зникнення, коштовний камінець. Все це Ліна знала напам‘ять. Максим раз у раз вставляв свої коментарі, роблячи акценти на якісь там дати.

- Це дуже сильна робота, - прошепотів голова комісії Ліні. – Вони молодці!

- Я знаю, - без ентузіазму відповіла Ліна.

Вона обернулась назад і подивилась на Остапа. Остап мовчки дивився у вікно.

Ліна опустила очі. Як же йому допомогти? Як же довести усім, що серед проробленої роботи добру половину зробив саме він? Що без нього у них би нічого не вийшло.

Карла закінчила свою доповідь і уважно подивилась на членів комісії. Всі вони були зайняті розгляданням незвичних схем замку, фотокопій картин із зображенням родини Полонезького.

- Це серйозна робота, - промовив голова комісії, відклавши в сторону підшиті папери.

- Дякую, - посміхнулась Карла.

- Я би хотів поставити питання, - промовив якийсь із членів комісії.

- Будь-ласка.

- В вашій роботі є дві схеми замку. Чому вони відрізняються? Наскільки я бачу, одна схема більша за іншу, бо в ній трохи довший коридор, та в кінці кімната. А на другій схемі – цього немає. Мені здається, що, навіть, розміри трохи відрізняються. Хоча… Може, це просто різниця в масштабах.

- Це пояснюється дуже просто, - промовив Максим. – Першу схему ми знайшли разом з усіма документами в тайнику. Як ми зрозуміли, цю схему міг отримати будь-хто. А на другу схему ми випадково натрапили. Вона була видряпана на стіні одного з коридорів. Ми сфотографували її і теж додали до роботи.