Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Почекай, я посвічу мобілкою, - запропонував Назар.

- Ось, - провівши пальцем по карті, зосереджено промовила Олена. – Військовий шпиталь. Адреса… Вулиця Шевченка, 2.

- А це що за вулиця? – запитав Назар.

Подивись на тому будинку.

Назар підбіг ближче до якоїсь старої хати і прочитав напис.

- Шевченко, 32, - голосно крикнув він. – А наступний, Шевченка, 30. Значить нам треба іти в тому напрямку!

- От і чудово. Завтра вранці вийдемо на цю стежку і підемо вздовж цієї дороги, - весело промовила Олена.

- Олено, це ж недалеко. Ходімо зараз.

- Зараз? Назаре, ти здурів? Перша ночі. Тобі що, жити перехотілося?

- Ти що, злякалася духів? Ти ж казала, їх не існує!

- Їх не існує, але існують маніяки і вбивці, а я ще хочу жити!

- Які маніяки? Тут вже років, п‘ять окрім, діда ніхто не живе. Це мені Олеся сказала.

- Ну добре! – погодилась Олена. – Ходімо. Я доведу тобі, що не боюся духів, бо їх просто не існує.

Олена та Назар попрямували вздовж дороги, раз у раз поглядаючи на номери старих будинків. Назар щось бубонів, намагаючись переконати свою супутницю в існуванні духів, магії і всього того, у що Олена ніяк не могла повірити. Нарешті, вони наблизилися до шпиталю. Це була триповерхова сіра будівля, яка, чесно сказати, трохи нагадувала місце, де живуть духи. Високі страшні стіни, маленькі віконечка. Жодне з вікон не світилося. Здавалося, будівля пустувала вже багато років.

- Дивись, он духи! – голосно крикнула Олена.

- Де? – злякано підскочив на місці Назар.

Він пильно подивився у кожне вікно, але нічого не побачив.

- Де? – жалібно перепитав хлопець, зрозумівши, що не встиг нічого побачити.

Назар подивився на Олену. Вона почала голосно сміятися.

- Чого ти смієшся? Ти мене розіграла? – розлючено запитав хлопець.

Попередня
-= 164 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар