Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Олено! Ти досі не віриш? – вражено промовив Назар. – Як так, Олено? Після того всього, що ми пережили, почули, побачили врешті решт! Ти не віриш! Неймовірно!

- У що не вірю? – спокійно поставивши каструлю на вогонь, посміхнулась Олена. – Я вірю… Вірю, що з 1921 тут було НКВС, вірю, що незаслужено вбили тисячі людей, вірю, що назавжди поховали цих людей в підвалі. Щось іще? Може, щось забула?

- Так, про духів! – голосно крикнув Назар.

- Немає ніяких духів, Назаре.

- А як же дід?

- А що дід?

- Ну він же бачив! Він же розповідав… І в щоденнику написав.

- Ой Назаре! А ти в усе віриш. Я зараз скажу, що заміж виходжу, і ти підеш подарунок купляти!

- До чого тут це?

- Добре, - відірвавшись від плити, серйозно промовила Олена. - Ти можеш зараз на сто процентів сказати мені, що все, що говорив дід – чиста правда!

Назар понуро опустив голову.

- Чи можеш ти, - продовжила Олена, - зараз на сто процентів сказати мені, що дід після війни не втратив здоровий глузд, наприклад показати довідку від лікаря?

Назар продовжував мовчати.

- От і все, - радіючи своїй перемозі, завершила Олена. – Ти сам точно не знаєш, чи віриш у все це. Тобі просто хочеться, щоб так було, просто тобі хочеться, щоб існували духи, якісь потаємні світи – щось незвичне. Але твій розум прекрасно розуміє, що такого бути не може.

- Я вірю дідові! – впевнено промовив Назар. – Я не можу сказати, чи повністю він здоровий. Хай, навіть, він хворий, та я не думаю, що він вигадав свій щоденник з порожнього місця.

- Духів не існує, Назаре! – посміхнулась Олена.

- А як же Ігор… Із села Подолища? Як же будинок, який існував лише вночі, а на ранок постарів на тридцять років? Як же вогник на другому поверсі?

- Подивись за картоплею, щоб не пригоріла, - промовила Олена і вийшла з кухні.

Попередня
-= 190 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар