Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

За що ми убивали тих американців? Що поганого вони зробили мені, моїм друзям, моєму народові?

Війна завершилась, але ті криваві картини і досі стоять перед моїм обличчям. Я провинив перед Господом Богом за те, що убивав невинних людей, і тепер не знаю, як мені пояснити, що я всього лише виконував накази.


19.09.1969.

Мене перевели у ліве крило. У мене з‘явилося багато нових друзів. Вони допомагають мені забути ті страхи, які я пережив. Може, я надто емоційний, та нічні кошмари і тут не дають мені спокою. Вчора ввечері, я бачив духів. Я, навіть, чув їх голоси. Це правда. Хлопці сміються наді мною. Кажуть, я надто вразливий. Може й, так. А може, то душі тих людей, яких я безневинно убив?


27.09.1969.

Мої нічні бачення стали справжньою легендою. Вчора до мене, навіть, приходив психіатр. Більше за все на світі я боявся його вироку. Але я здоровий!

Сьогодні вночі знову бачив духів. Так виразно, як ніколи. Мені здалося, я навіть, бачив обличчя. Це була літня жінка. Здалеку вона була схожа на тінь. В руках тримала маленький яскравий вогник, може, маленьку свічечку… Я не пам‘ятаю. Я хотів заговорити. Та вона пройшла повз мене, наче не бачила. А може, дійсно не бачила. А коли дійшла до стіни, то зникла. Наче пройшла крізь стіну.

Хлопці вже не сміються з мене, але здається, що не повністю вірять.

Ходять чутки, що на другому поверсі теж хтось бачив жінку зі свічкою в руках, яка пройшла крізь стіну. Я так хотів дізнатися, що саме вони там бачили, але нас не пускають на другий поверх. У них там якась вірусна інфекція, тому спілкуватися з ними заборонено. А ще Валентин з сусідньої палати чув, як плакала дитина…

Треба заговорити з тією жінкою. Треба просто наважитись. Хоча, насправді, навіть, не уявляю, де взяти в собі таку сміливість.


30.09.1969.

Мені страшно спати вночі. Я хочу спати, та боюся стулити очі. Ці тіні, ці люди – повсюди. Вони навколо нас. Мені страшно. Може, вони, навіть, зараз десь поруч. Я боюся вимикати світло. Я молю Бога, щоб мене повернули у праве крило. Хай краще вірусна інфекція, ніж втрата розуму.

Попередня
-= 195 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар