Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Господи, я не вірю у все, я не вірю, що зі мною може таке трапитись. Врятуй мене, Господи.

Але Господь не чув бідну дівчину. Маленькі вогники повільно, наче пливли, наближались до неї.

- Назаре, - крикнула дівчина. – Назаре, де ж ти?

- Олено…

Олені здалося, що вона почула голос. Може, лише здалося. Але Олена якось судорожно підняла голову.

- Назаре, - повторила дівчина у темряву.

- Олено, - ледь чутно промовив Назар. – Рятуйся! Мобільний…

Олена просунула руку в кишеню. Але мобільного не було. Може, вона, взагалі, забула його на тому підвіконні, коли залазила у те маленьке віконечко.

Дівчина підняла голову і подивилась уперед.

Вогники підпливли вже надто близько, і можна було розгледіти сірі тьмяні постаті.

- Чого вам треба? – закричала Олена. – Облиште мене! Дайте мені спокій.

Дівчина швидко проводила руками по кишеням, намагаючись нащупати мобільний. Але мобільного не було. До зіткнення лишалися секунди. Олена заплющила очі і вже приготувалася до смерті. Сіра постать, яка ішла першою ступила крок і…

Аж раптом заграла музика… Заграла п‘ята симфонія Бетховена і запалало незрозуміле зелене світло. Олена відкрила очі і побачила, яскраве зелене світло та музика линули з грудної кишені. Дівчина подивилась уперед. Тьмяні постаті розтанули в зелених променях, а вогники одразу згасли. Олена вийняла з кишені мобільний телефон, і подивилась на номер. Це була мати Назара.

Олена витерла очі.

- Назаре, де ти? – промовила вона.

Телефон припинив грати.

- Назаре, де ти? – повторила дівчина, яка, здавалося, вже пережила свою смерть.

Але відповіді не було.

Освічуючи дорогу екранчиком телефону, Олена пішла вперед.

- Чому ти мовчиш, Назаре?

Олена пройшла по коридору і побачила на підлозі свого коханого.

Попередня
-= 213 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар