Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Спокійна? – перепитав граф. - Ось кому я маю дякувати за те, що живий. Вам.

- Не мені, - почервоніла дівчина. - Моєму батькові

- Хіба ж це він поїв мене, коли я був непритомний?

Ява посміхнулась.

- Це його рецепт, - промовила вона.

- З ваших рук – набагато смачніше, хай, навіть, сік чорної редьки.

Дівчина зашарілася. Граф ступив кілька кроків до неї і подивився їй в очі.

З-під квітастої хустини виглядало світле волосся, яке спадало їй на плечі неакуратними локонами. Ява була одягнена в біле плаття, обшите золотистими нитками. На ногах нічого не було. Очі її були голубі, як небо… Вона не була красунею. Звичайне обличчя, звичайні риси… нічого особливого. Але щось було в тих голубих очах. Якесь незвичне тепло, чистота, щирість... Так, дійсно, в її очах була така щирість, справжня, така, якої не буває в інших очах.

Ява посміхалася і дивилася на графа. Він не відводив від неї очей.

Вона стояла просто перед ним і перебирала пальцями обідок свого рукава. Це ж вона, його рятівниця. Це завдяки їй він живе. Завдяки їй він вернувся з того світу. Вона його врятувала. Поїла його, коли він був непритомний. А що він може дати їй взамін? Він же ніхто. Він, навіть, не знає точно чи є в нього хоч щось. Чи вміє він хоч щось робити?

Граф ступив ще крок вперед. Ява уважно дивилася йому в очі. Чомусь так захотілося її поцілувати. За те, що вона така… Така добра, така щира… Граф нахилився і раптом…

В кімнату забігла маленька чорноволоса дівчинка.

- Пані, ви мене кликали? – голосно крикнула вона.

Граф відірвався від своїх роздумів і, відступивши один крок назад, поглянув на миле циганча з дзвінким голоском.

- Кликала, Марічко! – зітхнула Ява. – Кликала.

- Що вам треба було, пані?

- Марічко, принеси води.


Було близько третьої. Сонце сховалося за хмари і було трохи прохолодно. З неба іноді падали холодні краплинки і здавалося, ось-ось розпочнеться дощ.

Попередня
-= 282 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар