Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Горда, неприступна… Та гроші все ж взяла, бо знала, в кого Тихон перший купить, той до полудня вже коней назад збирає.

- А що то за чудо-глечики в тебе такі? Неначе розмальовані?

- Так і є, розмальовані, - показуючи глечик з усіх боків, розхвалювала Любава.

- А хто ж малює? Невже ж, Василь? Той, що взимку з озера витягли?

- Той… Ми доходили його, вилікували, а він і призначення своє знайшов. Справжній художник. Малює, як воду носить.

- І люди є… І звірі, - здивовано роздивлявся Тихон.

До Любавиного лотка підійшла Ярина і старезний дід Курило.

- Діду, дивіться, які звірі смішні, таких же не буває, - весело защебетала Ярина.

- Буває, - промовив згорблений дідок. – Все, доню, буває. Кажуть люди, за океаном і не таке бачили.

- А де це, за океаном?

- Далеко, далеко…

- Ви, діду, онучці голову не дуріть, - різко промовила Любава. – Звірів таких зроду-віку не було. То ж нафантазовано усе… Мистецтво. Як подобається – купляйте, а не подобається – відійдіть, лоток мені не закривайте.

- Діду, давай купимо такого глечика, - жалібно промовила Ярина. – Хоч би одненького. З цією жовтуватою тваринкою з довгою шиєю. Така вона вже смішна!

- По чому, Любаво, горщики твої? – сухо запитав дід, порпаючись у кишені.

- Тридцять за один, півсотні за два, - хитро промовила Любава.

- Та ти, Любаво, з глузду з’їхала, мабуть? – крикнув дідок. – Які півсотні? Он у баби Русани горщики за п’ятак.

- Той купляй у баби Русани, - засміялась Любава. – Чого біля мого лотка стирчиш?

Дід Курило повернувся в сторону Русани, поглянув на її горщики. Чорні вони усі, вогнем обпалені. А в Любави і сонце, і небо, і звірі чарівні, і люди… Вийняв дід гроші, поклав перед Любавою.

- Ярино, вибирай ще одного. Подаруємо тітці Марії на іменини.

- Давай оцей, з он тією твариною.

Попередня
-= 329 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар