знайди книгу для душі...
- Як це могло статися? – шепотіла перелякана до смерті Ява, прикладаючи до голови коханого вологу ганчірку.
- Я не знаю, - розводячи руками, відповідав Венецій. – Ми ішли на схід. Потім побачили дівчину. Він промовив «Вона» і впав з коня.
- Що це означає «вона»? – схвильовано перепитала Ява.
- Ну звідки ж мені знати, пані? Я саме почав вглядатися, та обличчя мені було не знайоме.
- А Олександр що?
- Нічого! – розгублено відповів Венецій. – Дивлюсь на нього, а він лежить вже… З коня впав.
- А дівчина та…
- Не знаю, зникла. Може, зі стежки звернула, - відповів Венецій.
- Може, відьма якась, зачаклувати його хотіла.
- Навіть, не кажіть такого, пані! – похитав головою вірний слуга.
- Мар’яно, ти заварила ту траву, яку я дала тобі?
- Так пані, вже несу, - вся в сльозах, відповіла Мар’яна. – Пані, ви ж вилікуєте його? Він же не помре?
- Не плач, Мар’яно. Звісно, вилікую. Неси швидше траву.
Мар’яна простягла Яві траву у великому дерев’яному кухлі.
Взявши його обома руками, Ява поглянула у середину.
- Я все правильно зробила? – схвильовано запитала Мар’яна.
- Так, Мар’яно, все добре.
Ява зробила ковток з кухля і затримала узвар з трави у роті. Потім нахилилася і поцілувала Олександра, вливши йому у вуста свій чарівний напій.
За хвилину Олександр відкрив очі і подивився навколо.
- Вона його врятувала, - заплескала в долоні Анничка. – Наша пані просто чарівниця!
Мар’яна впала до ніг Яви і почала цілувати їй руку.
- Дякую вам, пані. Дякую, що врятували нашого хазяїна.
- Справжня чарівниця! Наша пані чарівниця.
2
- Все, як я й хотіла, - шепотіла Олена, роздивляючись навколо.
На її очах були сльози. Вона змітала їх рукою, та через хвилину вони знову текли по її щоках.
priligy online australia 03.05.2025
Коментар буде відображений після підтвердження модератором
ari21 18.09.2022
Fantastic!
Оксана 31.08.2021
читала з великим захопленням