Слава ЗСУ!

- Добрий день усім, - промовила вона. – Рената, ще раз скажу, що дуже рада тебе бачити.

- Я тебе теж, Еммо.

- Отож, почнемо. Перше, що хочу зробити – це запропонувати Олені посаду керівника першої археологічної групи, оскільки, вважаю, що вона заслужила це місце своїм талантом. Я думаю, вона – чудовий приклад для студентів-археологів. Це саме та людина, яка може стати прикладом для інших студентів.

Очі Олени заблищали. Вона злякано подивилася на Ренату, але все одно не змогла приховати своєї радості.

- У когось є заперечення? – запитала Емма, побачивши здивовані очі усіх.

- У мене немає!!! – весело промовила Олена.

Всі інші мовчали.

- Для тих, у кого вони можуть з’явитися, повідомлю, що всі мої рішення узгоджені з мером та головою обласної ради. Тому, думаю, що заперечення ні в кого не виникнуть. Отож, рішення прийнято.

Рената опустила очі.

- Щодо Ренати, - продовжила Емма. – Я думаю, що ця людина, яка пропрацювала в археологічній групі так довго, заслужила на підвищення. І тому, я пропоную Ренаті посаду зам директора музею.

- Мені? – зраділа Рената. – Дякую. Еммо, нарешті, перше підвищення за стільки років.

Емма посміхнулась. Вона встала і повільно пройшлася до вікна. На вікні стояв великий зелений вазон. Емма спокійно взяла в руки чашку і почала лити у вазон воду. Всі в кімнаті уважно слідкували за її діями.

- Щодо інших, - спокійно продовжила Емма, продовжуючи лити воду, - то я звільняю всю археологічну групу.

- Що? – обурилась Рената. – Як це ти звільняєш мою археологічну групу?

- Ренато, це вже не твоя археологічна група, - промовила Емма. – Це студенти під керуванням Олени Карпової. І я їх усіх звільняю. Відтепер, всі студенти, які хочуть потрапити в археологічну групу – проходитимуть жорсткий відбір, тести, демонструватимуть свої знання, ідеї, доробки.