Слава ЗСУ!

- Олено, я просто вражений! – промовив Остап.

- Ти щодо Емми? – посміхнулась Олена. – Мені теж сподобалось!

- Скажи мені, що з того, що ти розказала неправда?

Олена посміхнулась.

- Все… Остапе, все не правда.

- Не може бути, - похитав головою Остап.

- Це все неправда, - нахиливши голову, промовила Олена. – Це все вигадка… Я виявила помилку, яку допустила Карла при дослідженні родоводу графа, але виправлення цієї помилки ще раз доводить, що графиня серед тих дівчат була лише одна – Ліна Висоцька. Вона беззаперечно графиня. Її родовід – просто знахідка для нашого міста: графи, королі. Це блакитна кров і в цьому немає жодного сумніву.

- А помилка?

- Помилка, - посміхнулась Олена. – Якби Карла не допустила помилки, то вашій підгрупі не довелось би вибирати серед п’ятьох претенденток графиню. Якби всі ваші дослідження були точними, то претендентка на звання графині була б у вас лише одна. І це Ліна Висоцька.

- Неймовірно. Ти перехитрила цілий світ… навіть, мене, - посміхнувся Остап. – Навіть, мене. Я тобі повірив.

Олена нічого не відповіла.

- А Емма? – запитав Остап. – Який у неї справжній родовід?

Олена з сумною посмішкою покачала головою.

- Російський військовослужбовець… Якась французька куртизанка незрозумілого походження… Я, взагалі, шокована, яким боком Емма потрапила у той ваш список претендентів на блакитну кров. Там ні графи, ні королі і близько не стояли. Але яке це має значення? Бачиш, народ полюбив Емму набагато більше, ніж Ліну, навіть, без графського титулу. Щоб заслужити любов народу не обов’язково доводити свою блакитну кров.

- Добре, що все вдалося, - прошепотів Остап і опустив голову.

- Все вдалося? – посміхнулась Олена. – Ще нічого не вдалося. Ти… Сам ти, як? Завтра ж весілля…

- Я знаю, - відповів Остап. – Знаю…