Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Страх та відраза у Лас-Вегасі. Несамовита поїздка в серце Американської Мрії

Ефір - ідеальний наркотик для Лас-Вегасу. В цьому місті люблять п’яних. Свіже м’ясце. Тож вони проштовхують нас через турнікет всередину.

«Цирк» - це те, чим би займався весь прогресивний світ суботніми ввечорами, якби нацисти виграли війну. Це Шостий Рейх. Перший поверх заставлений столами для різноманітних ігор, як і в будь-якому іншому казино… але над усим цим - чотири поверхи карнавального безумства в стилі польського ярмарку. Прямо над ігровими столами летючі брати Каразіто виконують свої повітряні трюки з чотирма росомахами і шістьма сестрами-німфетками з Сан-Дієго… ти сидиш собі на першому поверсі, граючи в блек-джек, ставки підіймаютья, аж раптом бачиш як над головою пролітає напівоголена чотирнадцятирічна дівчинка, яку переслідує росомаха, котру ні з то, ні з сього перехоплюють два поляки, розмальовані срібною фарбою… обоє хапають росомаху і починають стрімко падати вниз на столи, але їх затримує сітка; вони розділяються і летять під дах у різних напрямках і вже мають ось-ось знову впасти, як раптом їх підхоплюють в повітрі три кореянки і закидають на один з балконів.

Це божевілля повторюється знову і знову, але ніхто нічого не помічає. Азартні ігри на першому поверсі тривають двадцять чотири години на добу, цирк нагорі ніколи не спить. В той же час, на всіх балконах відвідувачі займаються всіма мислимим й не мислимим формами дивних ярмаркових розваг. Збий пиріжок з сосків мужеподібної баби, отримай іграшкового козла в подарунок. Стань напроти цієї дивовижної машини, друже мій і, всього лиш за 99 центів, твоє двохсотфутове зображення з’явиться на екрані в самому центрі Лас-Вегасу. Ще 99 центів за голосове повідомлення. «Кажи, що завгодно, друже. Вони всі тебе почують, не хвилюйся. Пам’ятай, двохсотфутовий ти в центрі міста.»

Господи Боже. Я вже бачив себе лежачим в готелі «Мінт», напівсонним і ліниво виглядаючим у вікно, як раптом в опівнічному небі виникає жахливий двохсотфутовий нацистський алкаш, який волає: «Вудсток Uber Alles!»

Краще закриємо штори на ніч. Така штука може змусити наркомана стрибати по кімнаті, мов кулька для пінг-понгу. Галюцинації досить неприємні. Але через деякий час вчишся справлятись навіть з такими речами, як бачити свою покійну бабусю, котра повзе по твоїй нозі з ножем у зубах. Більшість любителів ЛСД спокійно справляються з такими речами. Але ніхто не може справитись з тим, що будь-який фрік, в якого є 1,98$, може піти в «Цирк» і раптово з’явитись у небі в центрі Лас-Вегасу, наче Бог, несучи всіляку херню, яка тільки приходить в його хвору голову. Ні, це місто не для психоделічних наркотиків. Реальність сама по собі занадто звихнута.

Хороший мескалін діє повільно. Перша година проходить в очікуванні, потім перші тридцять хвилин наступної ти проклинаєш виродка, котрий киданув тебе, тому що нічого не відбувається аж раптом БАБАХ! Диявольски яскраві кольори, дивне сяйво і вібрації… важка штука для такого місця, як «Цирк».

«Не хочу говорити,» сказав мій адвокат коли ми сіли в бар-карусель на другому поверсі, «але це місце починає мене діставати. Здається, я наповнююсь Страхом.»

«Дурниці,» відповів я. «Ми приїхали сюди в пошуках Американської Мрії і зараз, коли ми в її епіцентрі, ти хочеш піти.» Я стиснув його біцепс. «Ти маєш зрозуміти,» сказав я, «що ми намацали головний нерв.»

«Я знаю,» відповів він. «Це він заряджає мене Страхом.»

Ефір уже давно вивітрився, кислота відпустила, зате мескалін рубав шалено. Ми сиділи за маленьким пластиковим столиком і кружляли довкола барної стійки.

«Поглянь туди,» сказав я. «Дві баби трахають полярного ведмедя.»

«Будь ласка,» попросив він. «Не кажи мені таких речей. Не зараз.» Він покликав офіціантку і замовив ще двох «Диких Індиків».

«Це вже остання моя випивка,» мовив він. «Скільки грошей ти мені можеш позичити?»

«Не багато,» сказав я. «А для чого тобі?»

«Мені треба їхати,» відповів він.

«Їхати?»

«Так. Виїхати з країни. Сьогодні.»

«Заспокойся,» сказав я. «Тебе попустить за кілька годин.»

«Ні,» сказав він. «Це серйозно.»

«Джордж Метескі[6] був серйозним,» сказав я. «І ти знаєш, що вони з ним зробили.»

«Не пизди!» закричав він. «Ще одна година в цьому місті і я вб’ю когось!»

Я бачив, що він був на піку. Сильне відчуття страху, яке переживаєш на вершині мескалінового приходу. «ОК,» сказав я. «Я позичу тобі трохи грошей. Давай вийдемо надвір і подивимось скільки у нас залишилось.»

«А ми зможемо це зробити?» спитав він.

«Ну… все залежить від того, скількох людей ми кокнемо, поки дійдемо до виходу. Ти хочеш вийти тихо?»


  6 Джордж Метескі, відомий також як Божевільний Підривник (Mad Bomber) – терорист, що тримав у страху весь Нью-Йорк протягом 16 років, закладаючи вибухівку в громадських місцях в 1940-1950-х рр.

Попередня
-= 14 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!