Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Страх та відраза у Лас-Вегасі. Несамовита поїздка в серце Американської Мрії

Мій адвокат одягнув широчезні штани й блискучу чорну сорочку і ми вийшли з кімнати. Я бачив, що йому важко було орієнтуватись в просторі, але не став допомагати йому.

«Що ж…» сказав я. «Які у тебе плани?»

«Плани?» Ми чекали ліфта.

«Люсі,» сказав я.

Він замотав головою, намагаючись сфокусуватися на питанні. «Чорт,» нарешті сказав він. «Я зустрів її в літаку, а в мене з собою була кислота.» Він стиснув плечима. «Ну знаєш, ці маленькі сині ампулки. Боже, вона ж з тих релігійних збоченців. Вона для чогось втікає з дому вже вп’яте чи вшосте за останні півроку. Це жахливо. Я дав їй ампулу, а потім лиш зрозумів… чорт, вона ж ще ніколи навіть не пила!» «Ну,» сказав я, «мабуть це вихід. Ми можемо тримати її під наркотою і торгувати її задом на конференції.» Він вирячився на мене.

«Вона просто ідеальна для цього,» сказав я. «Ці копи готові будуть віддати по п’ятдесят баксів з рила за те, щоб познущатися з неї, а потім всім гуртом трахнути. Ми можемо поселити її в одному з придорожніх мотелів, порозвішувати на стінах портрети Ісуса, а потім спустити цих свиней на неї… Чорт, вона ж сильна; вона зможе постояти за себе.» Його обличчя нервово засмикалось. Ми були вже в ліфті й спускалися в хол. «Господи Боже,» пробурмотів він. «Я завжди знав, що ти хворий, але ніколи не очікував почути від тебе подібне.» Він виглядав приголомшеним.

Я засміявся. «Це елементарна економіка. Ця дівка просто подарунок долі!» Я обдарував його Богартівською посмішкою[10] на всі 32… «Чорт, ми були на грані краху! І раптом ти знаходиш десь цю м’язисту дурепу, яка приноситиме нам штуку баксів за день.»

«Ні!» крикнув він. «Не кажи мені цього!» Двері ліфта відчинились і ми попрямували в бік парковки.

«Думаю, вона зможе обслуговувати чотирьох за раз,» мовив я. «Боже, якщо нам вдасться постійно тримати її під кислотою, то зможемо заробляти й по дві штуки в день; може навіть три.»

«Ах ти ж триклятий збоченець!» розлютувався він. «Я продірявлю твою йобану голову!» Він косився на мене, захищаючи очі від сонця. Я помітив Кита приблизно за п’ятдесят футів від дверей. «Ось він,» сказав я. «Непогана тачка, як для сутенера.»

Він застогнав. На його обличчі читалася боротьба, яку його мозок вів проти раптових кислотних приходів: хвилі болісного напруження, супроводжувані замішанням. Коли я відкрив багажник Кита, щоб дістати сумки, він оскаженів. «Якого дідька ти робиш?» загарчав він. «Це не її машина.»

«Я знаю,» відповів я. «Вона моя. А це мій багаж.»

«Йобаний врот!» закричав він. «Те, що я адвокат, ще не дає тобі права вештатись кругом і красти чужі речі у мене на очах!» Він відійшов. «Та що ж з тобою в біса не так? Ми так ніколи нічого не зробимо.»

Після усіх труднощів ми нарешті дістались до номеру і спробували серйозно поговорити з Люсі. Я почувався нацистом, але це необхідно було зробити. Вона була зайвою у такій хиткій ситуації. Поганим було вже те, що вона була такою – молода дивакувата дівчина, котра страждала психотизмом – але мене більше хвилювало те, що за кілька годин вона повністю прийде до тями і в припадку праведного християнського гніву згадає проте як її підчепив у Лос-Анджелеському міжнародному аеропорті якийсь самоанець, накачав алкоголем та ЛСД, потім затягнув до вегаського готелю і несамовито обштрикав кожну щілинку її тіла своїм пульсуючим необрізаним членом.

Я вже з жахом уявляв як Люсі заривається до гримерки Барбари Стрейзанд у готелі «Американа» і викладає їй цю огидну історію. Нам буде каюк. Вони нас вистежать і каструють ще до реєстрації приводу. Я пояснив це своєму адвокату, котрий зараз ламав голову над тим, куди б подіти Люсі. Вона все ще була добряче вгашена, тому я вирішив, що найкращим рішенням буде відвезти її якнайдалі від «Фламінго», поки вона не отямилась і не згадала де вона була і що трапилось потім.

Поки ми сперечалися, Люсі лежала на патіо і робила вуглиною замальовку на Барбару Стрейзанд. Цього разу по пам’яті. Це було зображення обличчя з зубами, немов бейсбольні м’ячі та очима, як згущений вогонь.

Абсолютна напруженість ситуації змусила мене нервувати. Ця дівка була ходячою бомбою. Тільки богу відомо, куди б вона направила всю свою фонтануючу енергію, якби не цей її альбом. І що вона збиралася робити після того, як достатньо протверезівши й прочитавши «Вегас Візитор», який був у мене, дізнатися, що Стрейзанд не буде в «Американі» ще протягом наступних трьох тижнів?

Мій адвокат нарешті погодився, що Люсі має піти. Перспектива бути засудженим згідно Акту Манна, заборона практикувати і позбавлення всіх засобів для існування стала ключовим фактором формування його рішення. Жахливе федеральне покарання. Особливо для потворного самоанця, котрий постане перед типовими білими присяжними в південній Каліфорнії.


  10 Гамфрі Богарт – американський актор

Попередня
-= 33 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!