Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Цим і втішав себе батько. Що (?!) в порівнянні з його болем від утрати той біль, з яким так важко було жити синові. Що (?!) почуття сина, коли все байдуже, і навіть якось байдуже ковтати одну за одною таблетки, цілі пачки, в порівнянні з почуттями старого батька, який щороку приходить на могилу сина. Що (?!) та безвихідь – якщо вже порівнювати! – з якої так легко синові вдалося віднайти вихід, в порівнянні з виходами, сотнями, тисячами виходів, які він залишив батькові. І він має їх пройти, йти вперед.
Відчуваючи рукою вагу, з якою батько опирався на неї все більше, донька лиш підтримувала вільною рукою його під ліктем – так йому було легше йти, йти вперед.
9.ХІІ.2010
-= 2 =-
Коментувати тут.