Слава ЗСУ!

Через кілька хвилин діти сиділи в машині подорожей та чекали, коли опиняться в іншому світі.

Через мить вони вже розглядали рожеве небо, в якому літали маленькі ельфи, які потім сідали на великі квіти, занурюючись в пелюстки. А потім знову злітали та танцювали в неймовірному танці.

Діти вийшли з машини та пішли по стежині, оглядаючи усе навкруги.

Там пробігла миша, розповідаючи про щось.

Нам ними пролетіла чайка, співаючи пісню зі зрозумілими словами.

Гноми будували іграшковий замок.

Принцеса з короною на голові постійно дивилась у дзеркало, торкаючись до свого волосся, яке було завдовжки її зросту втроє.

Ведмеді грали з левами у м’яч.

Здалека було чутно спів канарки.

- Оце казка. – Здивувався Олександр.

Тетяна кивнула головою. А Альберт тим часом зачаровано розглядав все навкруги.

- Дивіться! Там бджілки у кошики збирають пилок, а в посуд нектар. – Вигукнув Альберт. – На нашій планеті бджоли ведуть себе інакше, не використовують такі предмети.

- Так. Дивовижне місце. – Підкреслив Олександр.

- О… а там водоспад навпаки, як фонтан… вода ллється не згори донизу, а знизу нагору. Дивовижно… - Дивувалась Тетяна.

- Тетяно, залишимося тут назавжди? – Спитав Альберт.

- А як же тато з мамою? Твої іграшки, роботи? Твої друзі? – Спитала Тетяна.

- Я не знаю. – Відповів Альберт.

- Пішли. Ще щось нове та дивне пошукаємо. – Покликав Олександр.

І діти продовжили свою прогулянку по стежинам казки.

Через годину Альберт почав скаржитися:

- Я хочу їсти. Дуже хочу.

- Можеш скуштувати чарівного нектару, тільки попроси його у бджіл. – Пожартувала Тетяна.

- Ні. Я хочу справжньої їжі, а не казкової. – Попросив Альберт.

- Вона дома. – Пояснила Тетяна.

- Тоді я хочу додому. – Підкреслив Альберт.

- Тоді пішли до нашої чарівної машини подорожей. Вона нас перенесе додому. Повертаємось. Пішли. – Покликала Тетяна.

Діти повернулись до машини подорожей, сіли та відправились додому на вечерю.

Епілог

У кожного своє хобі. Хтось запускає іграшкові літаки, хтось малює, пише вірші або прозові твори, хтось постійно дбає про свою зовнішність, а хтось полюбляє мандрувати.

Подорожі бувають різні. Можна вивчати нові вулиці, нові міста, країни.

Але героїня цієї історії закохалася в подорожі до паралельних світів, в невідомість і загадковість. Це кохання на все життя. Вона ним дихає, ним живе.

Життя тільки починається. Отже і подорож відкриває свою першу сторінку путівника.