Слава ЗСУ!

Глибоко вдихнувши і пригладивши рукою волосся, Секстон відчинив двері. Обличчя, яке він перед собою побачив, було аж надто добре знайомим: жорсткий вираз і майже повна відсутність зморшок попри сімдесят з гаком років. Секстон зустрічався з ним не давніше, як сьогодні, — у білому «Форд Віндстар» у підземному гаражі готелю. «Невже це було сьогодні вранці? — здивувався Секстон. — Господи, як усе відтоді змінилося!»

— Можна? — спитав чоловік.

Секстон відійшов убік, впускаючи до себе в квартиру голову фонду «Космічний кордон».

— Зустріч минула добре? — спитав чоловік, коли Секстон зачинив за ним двері.

«Господи, про що він питає? — здивувався Секстон. — Таке враження, що він живе в коконі».

— Усе пішло коту під хвіст після того, як виступив президент.

Старий незадоволено кивнув.

— Так. Неймовірна перемога. Це завдасть дуже сильного удару по нашій справі.

Завдасть сильного удару? Ти диви, який оптиміст! Після сьогоднішнього тріумфу НАСА цей тип буде давно в могилі і кістки його зотліють, перш ніж його фонд дочекається приватизації космосу.

— Уже багато років я відчував, що такі докази неминуче з’являться, — сказав гість. — Я не знав, як і коли, але не сумнівався, що ми неодмінно про це дізнаємося.

Секстон ошелешено поглянув на старого.

— Ви не здивовані?

— Математика космосу просто вимагає існування в ньому інших форм життя, — відповів чоловік, ідучи в глиб апартаментів Секстона. — Тому я не здивувався. В інтелектуальному плані я відчуваю піднесення й захват. У духовному — побожне благоговіння. Але в політичному плані я глибоко збентежений. Важко навіть уявити гірший момент для оприлюднення цієї новини.

«Цікаво, чому він прийшов?» — подумав Секстон. Вочевидь не для того, щоб підбадьорити.

— Наскільки вам відомо, — продовжив гість, — члени нашого фонду витратили мільйони доларів, щоб відкрити кордони космосу для приватних компаній. Останнім часом значна частка цих грошей пішла на вашу рекламу.

Раптом Секстон наїжачився.

— Як я міг передбачити, а тим більше запобігти сьогоднішньому фіаско?! Білий дім навмисне підштовхував мене до критичних нападок на космічну агенцію!

— Так, президент добре зіграв свою гру. Однак, можливо, не все ще втрачено. — В очах старого з’явився химерний проблиск надії.

«Та він просто старий маразматик», — вирішив Секстон. Усе вже втрачено — це ясно як Божий день. Саме цієї миті всі теле— і радіокомпанії аж розпинаються про нищівну поразку виборчої кампанії Секстона.

Старий пройшов до «лігва», сів на диван і зупинив втомлений погляд на сенаторові.

— Пригадуєте, — почав він, — які проблеми були на початку в НАСА з поганою роботою апаратури на борту супутника, що сканує щільність земної поверхні?

«До чого все це? — роздратовано подумав Секстон. — Яке це зараз має значення? Супутник уже знайшов той чортів метеорит зі окам’янілостями!»

— Якщо ви пам’ятаєте, — продовжив гість, — ця апаратура спочатку функціонувала незадовільно. І ви з цього приводу наробили багато шуму в пресі.

— Аякже! — сказав Секстон, сідаючи напроти співрозмовника. — Це було чергове фіаско космічної агенції!

Старий кивнув.

— Згоден. Але невдовзі після цього НАСА організувала прес-конференцію й оголосила, що усунула проблему, мовляв, залатала дірку в програмному забезпеченні.

Взагалі-то Секстон не бачив цієї прес-конференції, але чув, що вона була короткою, нудною і навіть не вартою того, щоб потрапити до випуску новин: керівник орбітального супутника-сканера марудно розводився про те, як НАСА подолала маленький глюк у програмі супутника, розрахованій на фіксацію аномалій земної поверхні, і добилася того, щоб апаратура працювала безвідмовно.

— Я прискіпливо стежив за супутником відтоді, як він дав збій, — продовжив голова фонду. З цими словами він дістав зі своєї валізи відеокасету, підійшов до телевізора Секстона і вставив її у відеомагнітофон. — Вам слід на це подивитися. Можливо, це буде для вас цікаво.

Запис почався. На ньому з’явився прес-центр НАСА в штаб-квартирі у Вашингтоні. На сцену вийшов добре вдягнений чоловік, привітався з аудиторією і став за трибуну, на якій був напис:

КРІС ГАРПЕР, керівник відділу

Полярний орбітальний супутник-сканер щільності (PODS)

Кріс Гарпер був високий, елегантний і промовляв зі спокійною гідністю європейського американця, котрий і досі з гордістю тримається своїх коренів. Його вимова була відшліфованою вимовою ерудита. Він упевнено виголошував перед аудиторією представників мас-медіа погану новину про супутник-сканер.