знайди книгу для душі...
— Ви маєте на увазі вид, тип і таке інше?
— Саме так, — підтвердив Мін. — Цей зразок, знайдений у земних умовах, віднесли б до класу рівноногих і до однієї групи з двома тисячами різноманітних типів вошей.
— Вошей? — перепитала Рейчел. — Але ж знайдена комаха величезна!
— Таксономія не враховує розмір тварини. Хатні кішки і тигри — близькі родичі. Зразки класифікують відповідно до їх фізіології. А з цієї точки зору наш зразок, поза сумнівом, належить до групи вошей: ось погляньте — він має пласке тіло, сім пар ніг і репродуктивну сумку, тобто є абсолютно ідентичним лісовим вошам, гнойовим жукам і подібним близьким родичам. Інші ж скам’янілості ясно відображають більш специфічну…
— Інші скам’янілості?
Мін здивовано поглянув на Коркі й Толланда.
— Вона що, не знає?
Толланд похитав головою.
Очі Міна вмить спалахнули ентузіазмом.
— Міс Секстон, виявляється, ви ще не чули найцікавішого.
— Є й інші скам’янілі рештки, — втрутився в розмову Марлінсон, прагнучи перехопити ініціативу в Міна, — причому дуже багато.
Коркі швидко витягнув великий конверт, видобув з нього складену роздруківку рентгенівського знімка і поклав її на стіл перед Рейчел.
— Просвердливши отвори, ми занурили в метеорит рентгенівську камеру. Ось графічне зображення поперечного перетину.
Рейчел уважно подивилася на роздруківку, що лежала перед нею. Й одразу ж сіла, щоб не впасти. Тривимірний перетин метеорита виявився буквально нашпигований відбитками.
— Палеонтологічні рештки зазвичай зустрічаються в значній концентрації, — відзначив Мін, — завдяки тому, що зсуви часто накривають масові скупчення організмів — їхні гнізда і навіть цілі популяції.
Коркі посміхнувся:
— Ми дотримуємося думки, що скупчення комах у метеориті є гніздом. — І він показав на одного жука на роздруківці: — Ось матка.
Рейчел придивилася до жука, про якого йшлося, і аж рот розкрила від подиву. Цей жук був близько двох футів завдовжки.
— Ні фіга собі, еге ж? — зауважив Коркі.
Рейчел отетеріло кивнула, уявивши собі, як воші завбільшки з кота чимчикують якоюсь далекою планетою.
— На нашій Землі, — зазначив Мін, — жуки залишаються порівняно невеликими, оскільки їм не дає рости сила тяжіння. Вони не можуть вирости більшими, ніж їм дозволяє їхній зовнішній скелет. Проте цілком можна уявити, що на планеті з меншою гравітацією комахи здатні досягти набагато більших розмірів.
— Лишень уявіть собі, що за вами женеться комарик завбільшки з яструба, — пожартував Коркі, забираючи у Рейчел камінь з відбитком і опускаючи його собі в кишеню.
Мін невдоволено насупився.
— Краще б ти не цупив зразки! — напівжартома-напівсерйозно сказав він.
— Заспокойся! У нас цього добра ще вісім тонн, — відказав Марлінсон.
Аналітичний розум Рейчел ледь встигав перетравлювати одержану інформацію.
— Яким же чином життя з глибокого космосу може бути настільки схожим на земне? Я маю на увазі ваші слова про те, що ці жуки відповідають нашій дарвінівській класифікації.
— Повністю відповідають, — підтвердив Коркі. — Хочете — вірте, хочете — ні, але багато астрономів передрікали, що позаземне життя виявиться дуже схожим на життя тут, на Землі.
— Але ж чому? — наполягала Рейчел. — Ці комахи потрапили сюди з абсолютно інакшого середовища!
— Панспермія, — мовив Марлінсон.
— Прошу?
— Згідно з теорією панспермії, життя на Землю потрапило з іншої планети.
Рейчел звелася на ноги.
Щось я взагалі нічого не розумію.
Коркі обернувся до Толланда:
— Майку, продовжуй! Ти ж у нас головний спец з первісного океану.
Толланд, здавалося, був радий підхопити розмову.
— Колись життя на Землі не було, Рейчел. А потім раптово, наче за одну ніч, воно з’явилося. Багато біологів вважають, що такий і вибух виявився результатом ідеального поєднання елементів у первісних морях. Проте нам так і не вдалося відтворити цю ситуацію в лабораторних умовах, а тому богослови вхопилися за наш провал як за доказ існування вищих сил, Божественного Провидіння. Вони стверджували, що життя не могло існувати, поки Бог не доторкнувся до первісного океану і не вдихнув у нього життя.
— Але ми, астрономи, — заявив Коркі, — запропонували інше пояснення раптового вибуху життя на Землі.
— Панспермія, — повторила Рейчел, тепер уже розуміючи, про що йдеться.
Вона і раніше чула про теорію панспермії, але не знала, як вона називається.
— Згідно з цією теорією, життя — це наслідок падіння метеорита в первісний океан, у результаті якого на Землі з’явилися перші мікроорганізми.
ольга 13.12.2023
Роман чудовий!!! Все дуже динамічно, чітко і по справжньому захоплююче!
ольга 13.12.2023
Роман чудовий!!! Все дуже динамічно, чітко і по справжньому захоплююче!