знайди книгу для душі...
— А як ми знайдемо дорогу назад? — прокричав Толланд, звертаючись до Нори. — Житлосферу майже не…
Він не встиг договорити — його голос перервали гучний свист і сичання. То в руці Нори спалахнула сигнальна ракета. Яскравий червоно-білий спалах осяяв простір у радіусі десяти ярдів довкола них. Ногою Нора зробила невелике заглиблення в снігу, змайструвавши з навітряного боку захисний горбик. Потім вставила в поглиблення палаючу ракету.
— Корисні високотехнологічні штучки, — пояснила вона.
— Корисні штучки? — перепитала Рейчел, прикриваючи очі від несподівано яскравого світла.
— Як у казці про Гензеля і Ґретель, що заблукали у темному лісі! — прокричала у відповідь Нора. — Ці ракети протримаються десь з годину — цілком достатньо, щоб по них знайти дорогу назад!
І з цими словами Нора знову рушила вперед, ведучи їх униз по льодовику в непроглядну темряву.
47
Габріель Еш прожогом вискочила з кабінету Марджорі Тенч, ледь не збивши з ніг секретарку. Її пропікав жахливий сором, а перед очима й досі стояли оті фотографії — переплетені руки і ноги, обличчя, сповнені екстазу.
Вона не мала ані найменшої гадки, яким чином зроблено ці знімки, але в їх достовірності сумніватися не доводилося. Вони дійсно відображали те, що відбувалося в офісі сенатора, причому фотографували звідкись зверху, немов прихованою камерою зі стелі.
Марджорі Тенч наздогнала Габріель біля Кімнати мап. У руці вона тримала той самий страшний червоний конверт.
— Судячи з вашої реакції, ви упізнаєте ці знімки? — Старший радник президента явно насолоджувалася миттю. — Думаю, тепер ви не сумніватиметеся у правдивості решти документів. Тим більше що вони прийшли з того самого джерела.
Ідучи по фойє, Габріель відчула, як почервоніла з голови до п’ят. Де ж, чорт забирай, тут вихід?
Тенч на своїх довгих ногах легко трималася поруч.
— Сенатор Секстон присягався перед усім світом, що ви просто його співробітниця. І це твердження звучало надзвичайно переконливо. Якщо хочете освіжити його в пам’яті, то у мене с відеозапис.
Габріель не треба було нічого освіжати. Вона чудово пам’ятала ту прес-конференцію. Слова Секстона звучали розлючено і щиро.
— Хоч як це не сумно, — продовжувала Тенч, зовсім не виглядаючи при цьому засмученою, — сенатор Секстон нахабно збрехав американському народу. Але народ має право знати.
І він дізнається. Цим я займуся особисто. Залишається тільки вирішити, у який саме спосіб він дізнається істину. Краще, звичайно, якби це виходило від вас особисто.
Габріель спантеличено зупинилася.
— Невже ви дійсно сподіваєтеся, що я допоможу вам знищити мого боса?
Обличчя радниці набуло суворого виразу.
— Я намагаюся допомогти вам, Габріель. Даю вам шанс позбавити всіх нас неприємностей, визнавши правду з високо піднятою головою. Усе, що мені потрібно, — це підписана заява з визнанням сексуального зв’язку.
Габріель зупинилася як укопана.
— Що?!
— Що чуєте. Ця заява дасть нам у руки необхідну зброю, аби тихо розібратися з сенатором і врятувати країну від жахливого й огидного скандалу. Моя пропозиція проста: підпишіть заяву — і ці фотографії ніхто ніколи не побачить.
— Вам потрібне моє письмове визнання?
— Точніше кажучи, потрібне письмове свідчення під присягою, але у нас, у цій будівлі, є нотаріус, який може…
— Та ви збожеволіли! — кинула Габріель і попрямувала далі.
Тенч не відставала. І продовжила, але вже сердитіше:
— Сенатор Секстон зазнає фіаско так чи інакше, Габріель, а я даю вам шанс вискочити з цієї халепи, не побачивши у ранкових газетах власну голу дупу. Президент — пристойна людина, він не хоче публікувати ці знімки. Якщо ви просто надасте мені свідчення і визнаєте зв’язок, ми всі зможемо зберегти гідність.
— Я не продаюся.
— Зате ваш кандидат, безумовно, продається. Він дуже небезпечна людина і порушує закон.
— Він порушує закон? А ви — не порушуєте?! Потайки проникаєте до кабінетів, незаконно робите компрометувальні знімки! Чули таке слово — «Вотергейт»?
— Ми не маємо жодного стосунку до збирання цього компромату. Фотографії з’явилися з того самого джерела, що й решта інформації про отримання коштів на виборчу кампанію шляхом хабарів. Просто дехто пильно спостерігає за вами обома.
Габріель проскочила повз стіл, де одержувала перепустку. Зірвавши її з шиї, вона шпурнула картку в обличчя приголомшеному охоронцю. Тенч не відставала, тримаючись поряд.
ольга 13.12.2023
Роман чудовий!!! Все дуже динамічно, чітко і по справжньому захоплююче!
ольга 13.12.2023
Роман чудовий!!! Все дуже динамічно, чітко і по справжньому захоплююче!