Слава ЗСУ!

— Вирішуй, діду! — глузливо гукнув Ґейл. — Ми йдемо чи ні? — І знову стиснув руки-лещата на шиї Сюзанни.

Стретмор знав: якщо він зателефонує зараз і викличе службу безпеки, Сюзанна залишиться живою. Тут він був готовий побитися об заклад на власне життя. Командир чітко уявляв, як розгортатиметься ситуація. Його дзвінок стане для Ґейла повною несподіванкою. Він запанікує й насамкінець, зіштовхнувшись із невеличкою армією, втратить здатність до рішучих дій. І після нетривалого протистояння здасться.

«Та коли я викличу службу безпеки, — подумав Стретмор, — мій план буде зруйновано».

Ґейл знову стиснув руки-лещата. Сюзанна скрикнула від болю.

— Ну то як? — заволав Ґейл. — Мені вбивати її?

Стретмор хутко зважив можливі варіанти. Якщо він дозволить Ґейлу забрати Сюзанну з шифрувального відділу, то не матиме жодної гарантії. Ґейл може трохи проїхатися на авто й зупиниться десь у лісі. При ньому буде пістолет... У Стретмора похолонуло в грудях. Моторошно було навіть подумати, що може трапитися до того, як Ґейл відпустить Сюзанну... Якщо взагалі відпустить.

«Буду викликати службу безпеки, — вирішив Стретмор. — А що ще я можу вдіяти? — Він уявив, як Ґейл розпинається в суді про «Цифрову фортецю». — Мій план буде знищено. Мушу знайти якийсь інший шлях».

— Вирішуй! — заволав Ґейл, тягнучи Сюзанну до сходів.

Та Стретмор його не слухав. Якщо порятунок Сюзанни означав руйнацію його планів, то нехай так і буде — ніщо не варте її життя. Сюзанна Флетчер була ціною, яку Тревор Стретмор відмовлявся платити.

Ґейл заламав Сюзанні руку за спину й дедалі дужче стискав їй шию.

— Це твій останній шанс, старий! Віддай мені пістолет!

Стретмор блискавично міркував, вишукуючи інші варіанти

дій. «Завжди є якийсь інший варіант!» Нарешті він заговорив — спокійно, майже печально:

— Ні, Ґреґу, вибач. Але я не можу тебе відпустити.

Слова на мить застряли в Ґейла в горлі — він був явно шокований.

— ҐЦ-що?

— Я викликаю службу безпеки.

Сюзанна аж охнула від несподіванки:

— Командире, ні!

Ґейл стиснув руку на шиї Сюзанни.

— Викликай — і вона помре!

Стретмор зняв стільниковий телефон із ременя й увімкнув його.

— Ґреґу, ти блефуєш.

— Ти ніколи цього не зробиш! — заверещав Ґейл. — Я все розповім! Я зруйную твій план! Тобі ж залишилося кілька годин до втілення мети! Контролювати всю інформацію у світі! «Транскод» більше не знадобиться! І більше ніщо не заважатиме тобі мати вільний доступ до будь-якої інформації! Це ж найважливіший момент у всьому твоєму житті! І ти не можеш цей момент змарнувати!

Голос Стретмора був як криця:

— А тепер дивися, що я зроблю.

— А-а-а... А як же Сюзанна? — спитав, заїкаючись, Ґейл. — Тільки зателефонуй — і вона помре!

Та командир не здавався.

— От я й ризикну. І подивлюся, що з того вийде.

— Фігня! Ти ж прешся від неї іще більше, ніж від «Цифрової фортеці»! Я це точно знаю! І ти ризикнеш Сюзанниним життям?!

Сюзанна хотіла була гнівно запротестувати, але Стретмор випередив її:

— Юначе! Ви мене погано знаєте. Я заробляю на життя тим, що ризикую. Хочете зіграти жорстко — що ж, зіграймо! — І він почав натискати кнопки на своєму телефоні. — Ти недооцінив мене, синку! Гадаєш, я дозволю тобі просто так взяти й піти після того, як ти погрожував убити мого працівника? — Він підніс телефон до вуха й гаркнув у мікрофон: — Комутаторна! Дайте мені службу безпеки!

Ґейл стискав сильніше Сюзаннину шию.

— Я-я... я уб’ю її! їй-богу, вб’ю!

— Нічого ти не зробиш! — впевнено заявив Стретмор. — Якщо її вб’єш, ти лише погіршиш своє... — Він перервався й різко підніс телефон до рота. — Безпека? Це командир Тревор Стретмор. У нас у шифрувальному відділі виникла ситуація, пов’язана із захопленням заручників. Пришліть сюди своїх людей! Так, негайно, чорт забирай! У нас також трапилася відмова генераторів. Мені потрібно, щоб сюди перепустили струм з усіх наявних джерел. Мені потрібно, щоб усі системи працювали через п’ять хвилин! Ґреґ Ґейл убив одного з моїх фахівців-системників. Він узяв у заручники начальницю шифрувального відділу. Вам дозволяється використовувати в разі потреби сльозоточивий газ — проти всіх нас без винятку. Якщо містер Ґейл відмовиться поводитися конструктивно, то віддайте снайперам наказ застрелити його на місці. Я беру на себе повну відповідальність. Негайно виконуйте наказ!

Ґейл непорушно закляк — аж обм’якнув від несподіваного повороту подій. І послабив свою хватку на шиї Сюзанни.