Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

Сюзанна зійшла на вершечок сходів. Не встигла вона постукати, як задзижчав електронний замок, двері відчинилися — і шеф махнув їй заходити.

— Дякую, що прийшли, Сюзанно. За мною — боржок.

— Нема за що, — усміхнулася жінка, сідаючи напроти його стола.

Стретмор був кремезним чоловіком із непоказним лицем, що приховувало жорстку діловитість і вимогливість до підлеглих. Зазвичай його сірі очі випромінювали розум і впевненість, але сьогодні Сюзанна побачила в них роздратування та тривогу.

— Маєте поганий вигляд, — зауважила вона.

— Кепські справи, — зітхнув Стретмор.

«Воно й видно», — подумала жінка.

Ще ніколи не бачила вона його в такому жахливому стані. Його рідке сиве волосся розкуйовдилося, а на лобі виступив рясний піт — попри кондиціонер, що гнав прохолодне повітря. Схоже, начальник спав, не роздягаючись. Він сидів за робочим столом модернового виду з двома клавіатурами у спеціальних заглибленнях і монітором. Стіл був завалений роздруківками і скидався на пілотську кабіну космічного корабля прибульців, вмонтовану всередину кабінету із запнутими шторами.

— Був важкий тиждень? — обережно поцікавилася Сюзанна.

Стретмор стенув плечима.

— Та ні. Звичайний. ФЕК знову наїжджає на мене з приводу порушення прав громадян на конфіденційність особистої інформації.

Сюзанна хихикнула. ФЕК, тобто фундація «Електронний кордон», — це всесвітня організація комп’ютерних користувачів, що заснувала потужну правозахисну коаліцію для забезпечення свободи слова в Інтернеті й інформування спільноти про життя в електронному світі та небезпеки, пов’язані з ним.

Організація постійно виступала проти того, що вона називала «тоталітарними методами, спрямованими на гідний творів Оруела контроль державними установами за громадянами». Особливо в цьому плані діставалося АНБ. Отже, ФЕК для Агентства національної безпеки була невисиханим джерелом неприємностей.

— Отже, все як завжди, нічого особливого, — виснувала Сюзанна. — Тоді яка ж критична ситуація змусила вас витягнути мене з ванни?

Стретмор якийсь час мовчав, із відстороненим виглядом крутив пошукове коліща комп’ютера, вмонтоване в поверхню стола. А потім спіймав Сюзаннин погляд і прискіпливо зазирнув їй у вічі.

— Ви пам’ятаєте найдовший термін, що знадобився «Транс-коду» для розшифровування?

Запитання застукало Сюзанну зненацька і видалося якимсь безглуздим.

«Невже саме для цього він запросив мене сюди?»

— Ну... — завагалася вона. — Кілька місяців тому ми перехопили повідомлення, яке довелося розшифровувати близько години, але воно мало абсурдно довгий пароль — приблизно десять тисяч бітів.

Стретмор невдоволено буркнув.

— Годину, кажете? А як щодо максимального терміну розшифровування, який ми визначали під час випробувань?

Сюзанна стенула плечима.

— Ну, з урахуванням діагностики... це буде довше.

— Наскільки довше?

Жінка не розуміла, до чого веде Стретмор.

— Сер, минулого року я випробувала алгоритм із сегменто-ваним паролем, що налічував мільйон бітів. Неприпустимі циклічні функції, клітинні автомати і структури. Та наш суперкомп’ютер впорався з цим шифром.

— За скільки?

— За три години.

Стретмор здивовано вигнув брови.

— Так довго?

Сюзанна образилася. Упродовж останніх трьох років її робота полягала в точній настройці найсекретнішого комп’ютера у світі; більшість програм, які забезпечували йому таку швидкість, створила вона сама. А розшифрувати пароль у мільйон бітів завбільшки — то взагалі було щось нереальне.

— Авжеж, — мовив Стретмор. — Тож навіть за найекстре-мальніших умов найважчий код примудрився вижити в нашому «Транскоді» лише три години?

— Десь так, — погодилася Сюзанна.

Стретмор на мить замовк, неначе вагався, чи, бува, не скаже він щось таке, про що згодом жалкуватиме. Нарешті він подивився на жінку й мовив:

— Наша супермашина натрапила на дещо таке... — Він замовк.

— .. .На що їй знадобилося понад три години? — висловила здогадку Сюзанна.

Шеф кивнув, але це не збентежило Сюзанну.

— Якийсь новий тест із відділу безпеки комп’ютерних систем?

Стретмор похитав головою.

— Це файл, отриманий ззовні.

Сюзанна помовчала, чекаючи на уточнення, але уточнення не було.

— Зовнішній файл? Ви, напевне, жартуєте?

— Якби ж то. Я завантажив його вчора приблизно об одинадцятій тридцять. І він досі нерозшифрований.

Сюзанна аж рота роззявила. Зиркнувши на годинник, вона знов прикипіла очима до обличчя Стретмора.

Попередня
-= 11 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!