Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Цифрова Фортеця

Термін «висячі — або сирітські — рядки» означав рядки в програмі, які жодним чином не слугували її меті. Вони не містили нічого значущого, нікуди не вели. І їх зазвичай видаляли в процесі остаточного налаштування та компіляції програми.

Джабба взяв роздруківку і проглянув її.

Фонтейн стояв мовчки.

Сюзанна зиркнула через плече Джабби на папірець і зробила припущення:

— На нас напав чорновий варіант танкадівського хробака?

— Чорновий — не чорновий, — відказав Джабба, — але він дає нам добре просратися.

— Щось я не врублюся, — не вгавала Сюзанна. — Танкадо був естетом і прагнув бездоганної довершеності. Ви це добре знаєте. Він не міг залишити у своїй програмі такі серйозні помилки.

— І 'їх тут багацько! — скрикнула Соші. Вона вихопила роздруківку з рук Джабби й тицьнула її Сюзанні. — Ось погляньте!

Сюзанна кивнула. І справді — приблизно через кожні двадцять рядків програми йшли чотири плавкі символи. Сюзанна швидко проглянула їх.

— Чотирирозрядні буквені групи, — задумливо мовила вона. — І вони — точно не частина програми.

— Облиште, — прогарчав Джабба. — Ви хапаєтеся за соломинки.

— А може, і ні, — заперечила Сюзанна. — У багатьох кодах використовують чотирирозрядні групи. Це може бути код.

— Ага, — досадливо простогнав Джабба. — І в цьому коді йдеться: «Привіт, йолопи, я вас надурив, і вам — гаплик». —

Він підвів голову й поглянув на ВР. — До гаплика лишилося приблизно дев’ять хвилин.

Сюзанна проігнорувала Джаббу й зосередилася на Соші.

— Скільки ми маємо тут «сиріт»?

Соші стенула плечима. А потім сіла за термінал Джабби і надрукувала всі групи. Закінчивши, вона відійшла від термінала. І всі присутні витріщилася на екран.

Сюзанна була єдиною, хто всміхнувся.

— Щось дуже знайоме, — мовила вона. — Блоки по чотири — точнісінько як в «Еніґмі».

Директор кивнув. «Еніґма» була найзнаменитішою шифрувальною машиною в історії — дванадцятитонне чудовисько, витвір нацистів. Вона шифрувала блоками по чотири.

— Чудово, — простогнав Фонтейн. — У вас часом не завалявся такий екземплярчик?

— Річ не в цім, — заперечила Сюзанна, раптом оживаючи. Це була її спеціальність. — Річ у тім, що це код. Танкадо залишив нам підказку! Він глузує з нас, кидає нам виклик — чи розгадаємо ми вчасно його пароль. І підкладає підказки за межами нашої досяжності.

— Це абсурд, — відрізав Джабба. — Танкадо дав нам лише один вихід — розповісти світу про «Транскод». Ось так. Ото був наш маршрут утечі. А ми його пересрали.

— Мушу з ним погодитися, — зауважив Фонтейн. — Гадаю, Танкадо аж ніяк не збирався спустити нас зі свого гачка натяками про існування створеного ним коду-убивці.

Сюзанна непевно кивнула, але відразу ж пригадала, як Танкадо підсунув їм КБАКОТА. Вона втупилася поглядом у літери, міркуючи — яку ж гру запропонував їм Танкадо?

— Тунельний блок наполовину знищено! — гукнув технар.

На ВР було видно, як ціла купа чорних ліній-хакерів вгризлася ще глибше в останні два щити.

Девід сидів тихо, спостерігаючи за драмою, що розгортала ся перед ним на моніторі.

— Сюзанно, — гукнув він. — Я маю ідею. Цей текст — із шістнадцяти груп по чотири?

— О Господи, — досадливо промимрив Джабба. — Тепер у цю гру забажає зіграти кожен, кому не ліньки.

Проігнорувавши шпичку Джабби, Сюзанна порахувала групи.

— Так, шістнадцять.

— Приберіть інтервали, — твердо мовив Бекер.

— Девіде, — трохи сконфужено відповіла Сюзанна. — Ти, мабуть, не розумієш. Ці групи по чотири...

— Приберіть інтервали, — повторив він.

Трохи повагавшись, Сюзанна кивнула Соші. І та швидко прибрала інтервали. Результат вийшов не більш оптимістичним, аніж попередній.

РГЕЕ8Е5ЬП{ЕТММГНАП«УЕООЮМЕЕЫШМА

ЕШТЗНАБВСШІІААІЕЕКВІШКГВиЕЬСЮІ

Джабба не витримав і вибухнув.

— ГОДІ! Гру закінчено! Цей хробак уже шкварить із подвійною швидкістю! Ми шукаємо число, а не купу якихось незрозумілих літер!

— Чотири на шістнадцять, — спокійно продовжив Девід. — Зроби обчислення, Сюзанно.

Сюзанна окинула поглядом зображення Девіда на екрані.

— Порахувати?! — «Та він же в математиці — нуль!» Вона знала, що Девід здатен запам’ятовувати форми дієслів та словникові статті як копіювальна машина «Ксерокс», але ж математика. ..

— Таблиця множення, — сказав Бекер.

«Таблиця множення? — подумала Сюзанна. — Про що це він?»

Попередня
-= 142 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!