Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

— Табу Іуди? Та це ж найвидатніший панк після Сіда Віше-са із «Секс пістолз». Прострелив собі голову отут рік тому. А сьогодні — річниця його смерті.

Бекер непевно кивнув, не розуміючи логічного зв’язку.

— Табу зробив саме таку зачіску за день до того, як пошабашив. — Підліток знову сплюнув у прохід. — Кожен його фан, хто не боягуз і не слабак, має сьогодні червоно-біло-блакитну зачіску

Бекер довго сйдів, нічого не відповідаючи. Повільно, наче під дією транквілізаторів, він повернувся й поглянув уперед. Усі пасажири до єдиного були панками. І більшість із них не зводили з нього очей.

«Кожен фан має сьогодні червоно-біло-блакитну зачіску».

Бекер простягнув руку і смикнув за мотузку зв’язку з водієм. Час виходити з автобуса. Він смикнув іще раз. Але не сталося нічого. Потім він смикнув втретє — настирливо. Нічого не відбувалося.

— На двадцять сьомому автобусі їх повідчіпляли, — сказав підліток і знову сплюнув. — Щоб ми не діставали водіїв.

Бекер обернувся.

— Ти хочеш сказати, що я не зможу вийти?

Підліток розсміявся.

— Зможеш. У кінцевій точці маршруту.

А п’ять хвилин по тому автобус уже мчав темною сільською дорогою. Бекер повернувся до хлопця, що сидів позаду.

— Ця гарба коли-небудь зупиниться?

— Через кілька миль, — кивнув малий.

— А куди ми їдемо?

Несподівано панк радісно вишкірився.

— А ти що — не знаєш?

Бекер стенув плечима. Тоді панк почав істерично реготати.

— Оце так! Та все нормально — тобі сподобається.

РОЗДІЛ 50


Філ Картукян стояв за кілька ярдів від білого напису на підлозі.

Підземні поверхи шифрувального відділу Вхід тільки для персоналу з перепустками

Він знав, що точно не належить до тих, кому вхід дозволений. Картукян зиркнув на офіс Стретмора — там досі штори були запнуті. Хлопець бачив, як Сюзанна Флетчер пішла до туалету; отже, вона йому не заважатиме. Залишилася одна проблема — Ґейл. Він поглянув на блок № 3 і подумав, а чи не спостерігає за ним шифрувальник?

— Та пішов він у сраку, хай буде, що буде, — пробурмотів Картукян.

Під ногами ледь виднілися обриси люка, втопленого в підлогу. Картукян тримав у руці ключ, який щойно витягнув із чашки в лабораторії.

Ставши навколішки, він встромив ключ в отвір і повернув його. Унизу клацнула засувка. Потім інженер відкрутив зовнішній болт із «вушками» й повністю вивільнив люк. Іще раз поглянувши через плече й пересвідчившись, що поруч нікого немає, він присів і потягнув люк на себе. Люк був невеличкий, три на три фути, але важкий. Картукян мало не впав, коли нарешті висмикнув його з отвору.

В обличчя йому вдарив подув гарячого повітря з відчутним ядучим запахом фреону. Клуби пари, підсвіченої знизу червоним допоміжним освітленням, вирвалися з отвору угору. Далекий гул електрогенераторів перетворився тепер на гуркіт. Картукян підвівся й зазирнув в отвір люка, що скидався скоріше на браму до пекла, аніж на службовий вхід до комп’ютера. До майданчика під долівкою вела вузька драбинка, унизу виднілися сходи, а далі — нічого, бо все застували клуби червоного туману.

Ґреґ Ґейл стояв у блоці № 3 за поляроїдним склом і дивився, як Філ Картукян пішов униз по драбинці на підземні поверхи. У якусь мить Ґейлові здалося, наче голова молодого техніка відокремилася від його тіла і залишилася на підлозі шифрувального відділу. А потім повільно занурилася в клуби туману.

— Ти диви — сміливий вчинок, — промимрив Ґейл, здогадавшись, куди вирушив Картукян.

Вимкнути «Транскод» вручну було цілком логічним кроком при небезпеці інфікування комп’ютера вірусом. На жаль, це також найнадійніший спосіб зробити так, що за десять хвилин тут проходу не буде від спеціалістів із безпеки систем. Екстрені дії в аварійній ситуації відразу ж вмикали тривогу на головному комутаторі. А розслідування, влаштованого в шифрувальному відділі інженерами-системниками, Ґейл ні за що не міг собі дозволити. Тому він вийшов із блоку № 3 і рушив до люка.

Картукяна треба зупинити.

РОЗДІЛ 51


Джабба був схожий на гігантського пуголовка. Подібно мультиплікаційній істоті, на честь якої він дістав своє прізвисько, цей чоловік зовнішнім виглядом нагадував безволосу кулю.

Як незмінний ангел-хоронитель комп’ютерних систем АНБ Джабба поважно походжав від відділу до відділу, настроюючи, паяючи та підтверджуючи своє кредо, що профілактика — то найкращий засіб лікування. В епоху царювання Джабби жоден комп’ютер АНБ не вхопив інфекцію. І цей комп’ютерний гуру мав намір продовжувати в тому ж дусі, зберігаючи статус-кво.

Попередня
-= 71 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!