Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

— Ні.

— Viste el anillo? Ти той перстень бачив?

Двомасний помовчав. «Яка ж відповідь правильна?»

— Ти бачив той перстень? — настійливо перепитав приглушений голос.

Хлопець ствердно кивнув, гадаючи, що чесність піде йому на користь. Та не пішла. Через кілька секунд він сповз на підлогу з переламаною шиєю.

РОЗДІЛ 61


Джабба лежав на спині, наполовину увібравшись до розібраного головного комп’ютера. У роті він тримав ліхтарик у вигляді авторучки, у руці — паяльник, а на череві в нього лежала велика графічна схема. Він щойно закінчив приєднувати новий комплекс атенюаторів до пошкодженої материнської плати, коли ожив його стільниковий телефон.

— От зараза! — вилаявся він, намацуючи пристрій крізь купу кабелів. — Джабба слухає.

— Джаббо, це Мідж.

Комп’ютерник відразу ж повеселішав.

— Двічі за одну ніч? Дивись, підуть чутки.

— У шифровідділі виникли проблеми. — Міджин голос лунав напружено.

Джабба насупився.

— Ми ж уже про це сьогодні з тобою перетерли, пам’ятаєш?

— Це проблема зі струмом.

— Та я ж не електрик. Зателефонуй до відділу інженерного забезпечення.

— Купол — темний.

— То тобі ввижається. Іди додому й відпочинь. — І Джабба повернувся до своєї схеми.

— Темний, хоч в око стрель! — заволала Мідж.

Джабба зітхнув і відклав убік тоненький ліхтарик.

— Мідж, по-перше, там є автономне живлення, тому в куполі не може бути темно, хоч в око стрель. По-друге, Стретмо-ру трохи краще видно, що відбувається в шифровідділі, аніж мені звідси. Чому б тобі йому не зателефонувати?

— Тому що це стосується безпосередньо його. Він щось приховує.

Джабба підкотив очі.

— Мідж, дорогенька, я тут увесь обплутаний кабелями, у мене повно роботи. Якщо хочеш зустрітися — я все кидаю й біжу до тебе. Якщо ні — то зателефонуй до відділу інженерного забезпечення.

— Джаббо, це серйозно. Я інтуїтивно відчуваю, що серйозно.

«Вона інтуїтивно відчуває? Тоді це дійсно дуже серйозно, —

подумав Джабба. — Знову Мідж сіла на свого улюбленого коника».

— Якщо це не турбує Стретмора, значить, це не турбує й мене.

— У шифровідділі темно, як у могилі, чорт тебе забирай!

— А може, то просто Стретморові закортіло на зорі подивитися?

— Джаббо, я не збираюся з тобою жарти жартувати!

— Добре, добре, — пробурчав він, спираючись на лікоть. — Може, там закоротило генератор. Як тільки я тут закінчу, то сходжу до шифровідділу і...

— А аварійне живлення? — настійливо спитала Мідж. — Якщо генератор згорів, то чому не працює аварійне живлення?

— Не знаю. Можливо, Стретмор і досі ганяє «Транскод», і той споживає все аварійне живлення. На решту устаткування просто не вистачає напруги.

— Чому ж він тоді не зупиняє його роботу? Може, це через вірус? Ти раніше казав щось про вірус.

— Трясця твоїй матері, Мідж! — вибухнув Джабба. — Я ж тобі казав, що в шифрувальному відділі вірусів бути не може! Ти вже дістала своїм параноїчним страхом!

Потойбіч лінії запала довга тиша.

— О Мідж, вибач телепня, — стурбовано проворкотів Джабба. — Я тобі все поясню. — Його голос напружився. — По-перше, ми маємо «Лабети» — буквально жоден вірус не зможе крізь них проскочити. По-друге, якщо сталася відмова в мережі живлення, то апаратна проблема, механічна. Віруси не переривають живлення електрострумом, вони нападають на програмне забезпечення та дані. Що б там не відбувалося тепер у шифровідділі, воно жодним чином не пов’язане з вірусом.

Мовчанка.

— Мідж, ти мене слухаєш?

Відповідь Мідж була холодною, як крига.

— Джаббо. Я — на роботі. І я не збираюся вислуховувати, як на мене гримають за те, що я її виконую. Коли я телефоную запитати, чому устаткування вартістю в мільярди доларів поринуло в темряву, то я сподіваюся на професійну відповідь.

— Слухаюся, пані.

— Вистачить простого «так» чи «ні». Чи існує можливість того, що проблема в шифрувальному відділі пов’язана з вірусом?

— Мідж... я ж тобі вже сказав.

— Так чи ні. Може до «Транскоду» потрапити вірус?

Джабба зітхнув:

— Ні, Мідж. Не може. Це абсолютно неможливо.

— Дякую.

Комп’ютерник удавано хихотнув і спробував розрядити напруження.

— Окрім одного випадку: якщо Стретмор сам не створить вірус і не підкине його до «Транскоду» в обхід фільтрів.

Мідж спантеличено замовкла. А коли озвалася, то в її голосі з’явилися зловісні нотки:

Попередня
-= 80 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!