Слава ЗСУ!

- А ви, мабуть, Ельзара Баталова, та нахабна актриса, яка явно не вміє себе чемно поводити, - звернувся спонсор до Ельзари.

Вона нарешті відвела очі від альбому і подивилася на Рустама. В її очах не було злості на нього за сказані слова. В її очах не було ненависті. Боже, що взагалі є в її очах? Байдужість. Холодна, крижана байдужість. Ельзара подивилася на Рустама так, наче не розуміла, чого цей придуркуватий хлопець до неї причепився. Та не зважаючи ні на що, вона все ж вирішила удостоїти його своєю відповіддю, хоча при цьому, навіть, не подумала зняти ноги з відеомагнітофона.

- А ви, мабуть, Рустам Голей, людина, яка не вміє виконувати обіцянки.

- Хто це вам сказав, що я не вмію виконувати обіцянки? – обурився поважний спонсор.

- А хто це вам сказав, що я не вмію себе чемно поводити? – відповіла питанням на питання Ельзара.

- Бо ви не встали, коли я зайшов! – різко відповів Рустам.

- А ви дали слово, що спонсоруватимете наш фільм, - нахабно відповіла актриса.

Рустам Голей посміхнувся, хоча насправді йому було зовсім не смішно.

- Я більше не збираюся вкладати гроші у ваш фільм, - намагаючись задіти Ельзару, промовив він.

- А я більше не збираюся поводити себе чемно з людиною, для якої не існує слова „обіцянка”.

Рустам ненависно подивився на Ельзару. Його очі палали вогнем.

- Я знаю слово „обіцянка”. Ви, юна леді, просто не знаєте причин, які змусили мене піти на такий крок і відмовитись від спонсорства.

- Які можуть бути причини, коли ти пообіцяв? – Ельзара знову подивилася у фотоальбом. – Хоча насправді, мені байдуже, що ти там кому наобіцяв. Бо це ти втрачаєш свій авторитет, ти і твоя фірма, яка тримається на твоїх фальшивих обіцянках.

Рустам щось іще хотів сказати, та раптом в його голові виникло питання:

- А відколи це ми перейшли на „ти” ?