Слава ЗСУ!

- Просто вчора ти тлумачила мені мій сон, а потім я говорила з справжнім психологом. І він сказав мені все теж саме.

- Справді! – зраділа Жанна.

- Так, все слово в слово.

Полковник уважно слухав розмову дівчат, але намагався якнайменше показати це.

- Неймовірно! – продовжувала Жанна. - Бачиш, мені ти не повірила, а якомусь психологу довіряєш.

- Ні, я не збиралась іти до нього. Це тато його привів. Сказав, ніби вранці помітив, що зі мною не все гаразд.

Полковник, знайшовши потрібні документи, кулею вилетів з кабінету.

- Ти що, його вкусила, що він такий злий? – з усмішкою запитала експерт.

- Як він може? – сумно проговорила Ауріка. – Після всього, що між вами було, так грубо говорити з тобою. Це просто нахабство. Ці чоловіки всі такі. Спочатку ніч кохання, і ти - його королева. А потім... Аби зміг згадати, яке у тебе ім’я.

Жанна, не знаючи, що відповісти, спробувала перевести тему.

- Слухай, не можу повірити. Невже твій психолог дійсно сказав все те саме, що й я?

Ауріка здивовано подивилась на експерта.

- Звичайно, ні.

- Як ні? – не зрозуміла Жанна. – Ти ж сама тільки-но про це говорила.

- Я просто хотіла, щоб полковник подумав, ніби ти класний психолог.

- І що ж говорив той психолог насправді? – розчаровано запитала Жанна.

- Зовсім інше. Навіть, не схоже на твоє. Чи ти думаєш, що я б зараз так спокійно сиділа і не думала про свій сон, якби психолог сказав мені те саме?

Жанна сіла за стіл поруч із Аурікою і подивилась у зошит.

- Як твій детектив?

- О, Жанно, до речі, про детектив. Мені потрібна твоя допомога.

- Що саме?

Ауріка відкрила якусь із сторінок детектива.

- У мене є одне питання. Розкажи мені про ту ніч... Після того, як сталося вбивство, ти сказала, що ви поїхали до полковника додому і всю ніч кохалися...