Слава ЗСУ!

Лікарі вийшли з кімнати Ауріки.

- Тату, це все дракони! – крикнула Ауріка.

- Так, люба, це все дракони, - витираючи сльози, промовив батько.

Ельзара сиділа на великому стільці.

- Зачіска готова, - промовив перукар.

Ельзара нічого не відповіла. Залишився лише макіяж. Візажист, яка щиро захоплювалась вродою Ельзари, довго не могла придумати стиль актриси.

В номер зайшов Арсен.

- Нашого гіда ніде немає! – стурбовано промовив він.

- Чудово! Саме цього ми і чекали! – з усією злістю крикнула Ельзара.

- Вона вчора так нахлюпалась, що воно й не дивно, що її немає, - промовив Арсен.

- Що ж, - встаючи зі стільця, промовила актриса, - мабуть, вона вирішила, що ми обійдемося без неї.

Ельзара подивилася у дзеркало.

- Ми поскаржимося на неї, і її виженуть з роботи...

Візажист злякано подивилась на Ельзару.

- Я знаю вашого гіда, - невпевнено промовила дівчина. – Вона ніколи не пила. Дивно, що вчора ви бачили її п’яною.

Ельзара не зреагувала.

- Будь ласка, - продовжила візажист, - не треба скаржитися на неї...

- Таке враження, що ми питали твоєї думки, - грубо перебила її Ельзара.

Дівчина мовчки почала збирати свою косметику.

Ельзара і Арсен вийшли з номеру і направилися у велику залу.

- Я перевірила їх усіх, - почала Жанна. – Жоден з них не був судимий.

- А є щось цікаве? – запитав полковник.

- Ні, звичайнісінькі біографії, - промовила експерт, розводячи руками. – Я вже, навіть, почала сумніватися, чи дійсно хтось із них убивця.

- Ні, - раптом перебив Шланг, - я був біля театру. Жодні вікна більше не виходять на ту дорогу, окрім гримерної. До того ж, хто іще захотів би відстоювати честь Луїзи, окрім її друзів.